Мати і дитя – це найпрекраснійший образ із загальнолюдської
скарбниці духовності. Їх душі і серця зливаються у перших піснях, які чує
дитина. Колискові пісні - це материнські пісні, жіночі пісні; вони мають чітко
окреслену тематику. Ці пісні призначені для одного слухача – дитини і мають
одного виконавця - матір або близьку людину.
Колискова... Звідки це слово? Цікаво, що слово «колискова» прийшло до нас від фольклористів. А в народі говорили: «співати при колисці» або «співати котка». За давніми віруваннями, кіт був найміфологічною істотою, вважався покровителем дитячого сну, оберегом дитини від злих сил, символічним охоронцем спокою і хатнього затишку. Котик у колискових і забавляє, і повчає, і присипляє...
Як правило, дитина після народження була біля матері лише два дні, а на третій – відбувалось ритуальне вкладання її в колиску. Найдавнішим звичаєм було першим вкладати в колиску кота. Вважалося, що кіт може наділяти дитину спокійною вдачею, приносити солодкий сон. Кота колисали в колисці, примовляючи: „Як на кота муркота, на дитину дрімота”. Потім кота випускали, а дитину клали в колиску і співали колискову.
Головне призначення колискової – заспокоїти, заколисати немовля, навіяти йому сон. Лагідний тихий спів під ритмічне погойдування колиски ніби повертає дитинча в ту благодатну пору, коли мама носила його під серцем і їхні серця билися в унісон. Малятко відчуває себе захищеним і безтурботно засинає. Мовою сучасної науки це називається емоційною підтримкою, яка дуже важлива для стабільного серцебиття, фізичного і душевного здоров’я, психологічної рівноваги. І такий чудодійний вплив колискова має не лише на дитину, а й на того, хто її співає.
Колискові пісні, як жанр народної творчості, здавна привертали увагу дослідників і майстрів художнього слова. Багато колискових дійшло до нашого часу завдяки старанням письменників: М. Вовчка, Б. Грінченка, Г. Квітки-Основ'яненка. Вперше запис колискової "Ой, ходить сон коло вікон" з'явився у 1838 році. Любила колискові пісні і Леся Українка. З її голосу записано кілька народних мелодій. Ці записи збереглися і сьогодні. Поетеса сама писала художні тексти, один а яких відома "Колискова":
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас,
Спи мій малесенький,
Пізній бо час.
Цей
текст ліг в основу пісні, яку багато хто з вас чув у виконанні Ніни Матвіенко.
Материнські пісні – це схованки народного досвіду у вихованні дитини. Пісня – душа народу. Саме тому народний досвід такою наполегливістю показував, що до душі дитини від її народження, насамперед, найближча пісня. Хто любитиме свою матір, її пісню, той по-справжньому любитиме свою батьківщину. Найсвятіше почуття для нас оцінюється з маминою піснею: розвиваючись протягом століть, колискова пісня увібрала в себе найрізноманітніші світоглядні позиції.
Співайте своїм дітям колискові! Це допоможе їм вирости врівноваженими і доброзичливими людьми. Через цю ніжну пісню можемо передати дитині найсильніші емоції і почуття – ласку, любов, турботу. Колискові народжуються в душах тих, хто співає і тих, хто слухає, і це об'єднує, зміцнює, надихає. А на допомогу Вам прийдуть нотні видання, які знаходяться у відділі літератури з питань мистецтва Волинської ДОНУБ імені Олени Пчілки.
