середа, 29 березня 2023 р.

Анатолій Слісаренко – одна з найколоритніших і водночас одіозних постатей в українському кіно.

 


30 березня 1923 року в Києві в родині вчителя народився Слісаренко Анатолій Олексійович – український  кінорежисер, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Республіканської премії імені Я. Галана. У 1942 р. – артист балету і драми Рівненського міського театру. Закінчив акторський та режисерський факультети Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Працював у Київському українському драматичному театрі ім. І.Франка, на Українській студії хронікально-документальних фільмів (1950–1955), на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О.П.Довженка (1956–1960). В 1961році, коли на зйомках його фільму загинула відома акторка Інна Бурдученко, був засуджений до 5 років ув'язнення із 5-річною забороною працювати в кіно (фільм «Квітка на камені» дознімав і переробляв Сергій Параджанов). Попри це, звільнився достроково у 1963 і вже з 1964 року почав працювати на Київській студії хронікально-документальних фільмів. Створив художні стрічки: “Гори, моя зоре” (1958), “Коли починається юність” (1959), “Право на любов” (1976), “Ніч перед світанком” (1976) та інші. Автор документаль­них фільмів: “Суворовці”, “Квітуча Україна” (1951), “У новій Каховці”, “Художники Закарпаття” (1952), “Творчість юних”, “Корсунь-Шевченківська” (1953), “Свято великої дружби” (1954), “Пісня про Україну” (1955), “Хліб” (1964), “Квіти для всіх” (1966), “Лети наша пісня”, “Гуцульське весілля” (1967), “Вічно живий” та інші.