Народився Кондзелевич у 1667р. у місті Жовква, але його
творчий та життєвий шлях тісно пов'язаний з Волинню і безпосередньо з
Луцьком. У дев'ятнадцять років він постригся в ченці і з 1686 р перебував у Білостоцькому монастирі поблизу Луцька, а через рік засвідчив про себе, що він ієромонах.. Акти
луцької градської книги 1710-1713 рр. згадують про нього, як ігумена Луцького
братського монастиря. Отже Кондзелевич, як “старший брат” Воздвиженського
(Чесного Хреста) братства займався
важливою громадською діяльністю, а можливо й освітньою, як вчитель братської школи вищого типу в Луцьку. Однак безумовно основним заняттям його було
малярство. В своїй творчості митець спирався на реальність складних релігійних
та національно-соціальних стосунків і співвідношень, що з особливою силою
загострились на зламі століть у Галичині та Волині. В цьому питанні життєдайним
джерелом для нього була ренесансна спадщина. Видатному художнику було під
силу втілення в творах надзвичайно широких за масштабністю охоплення
життєвих проблем ідей. Для Кондзелевича величезне значення мало усвідомлення
нової краси, що виявлялась у всьому, відображаючи змінений погляд на людину та
її оточення. Використовуючи досить уміло європейські мистецькі надбання він
нічого з них штучно не насаджував на місцевому грунті. Малярство Кондзелевича
розвинулось на національних мистецьких традиціях, яким він залишився вірним протягом творчого
життя, збагатив та передав наступникам.
Патріотичний дух його мистецтва безсумнівний, інтереси країни і доля
духовного спадку народу для нього були найважливішими, як і для багатьох
культурних людей того часу.
Одним із найперших творів митця вважають фрагменти
іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння Богородиці». В 1690-ті Йов Кондзелевич
працював над так званими Городищенським та Локачівським іконостасами на
території Волині. З цих іконостасів збереглися ікони «Христос-Пантократор»,
«Спокуса Христа» та одвірки дияконських і Царських воріт (Городищенський
іконостас) та зображення пророків (Локачівський іконостас) (Зберігаються в
Музеї Волинської ікони в Луцьку). Також Йову Кондзелевичу можливо належить авторство
ще двох ікон — «Богородиця-Замилування» та «Зішестя Святого Духа»
створених в 1690-тих рр., які знаходяться в церкві Св. Михаїла в с. Білосток
(колишній Білостоцький монастир). У 1696 р.
Кондзелевич виконує кіот для
Чудотворної ікони Загорівської Божої Матері для Загорівського монастиря на
території Волині із зображеннями «Іоакима та Анни», «Старозаповітньої Трійці»,
«Хрещення в Йордані», «Мучениці Варвари», «Мучениці Катерини» та «Спаса
Нерукотворного» (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А.
Шептицького). В 1698–1705 рр. він на
чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скиту Манявського.
Цей іконостас відомий тепер під назвою «Богородчанський іконостас»
(зберігається з 1924 р. в Національному музеї у Львові ім. А.
Шептицького). Також окрім великої роботи над іконостасом для Скиту Манявського,
Йов Кондзелевич, працював ще над декількома іконописними творами, виконаними як
для Великого Скиту в Маняві, так і для його філіальних монастирів в
Карпатському реґіоні Галичини та, можливо, Буковини. У 1722 р. художник
брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий
як Вощатинський іконостас). Перебуваваючи у Луцькому монастирі
Хрестовоздвиженського братства, Йов Кондзелевич можливо створив згорілий в
1821 році іконостас для церкви братського монастиря, опис якого засвідчує
його високу якість виконання . Існує також підписний вівтар для мініатюрної
ікони «Богородиця-Одигітрія» в церкві Св. Козьми і Даміана в с. Махнівці Золочівського району на Львівщині. Це далеко
не повний перелік неоціненного творчого
скарбу, що створив і залишив у спадок великий майстер.
У 1737 році митець
створив свою останню роботу «Розп'яття» з церкви в с. Чернчиці біля Луцька
(Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького).Останньою
згадкою про Йова Кондзелевича, що дає можливість приблизно визначити час його
смерті, є інвентар монастиря в місті Дубно, датований 27 січня 1748 року, де
йдеться про намісні ікони «руки небіжчика Йова» з іконостаса в монастирській
церкві Св. Георгія. Таким чином можна припустити, що Йов Кондзелевич помер десь
між 24 травня 1740 року і 27 січня 1748 року, проживши понад 73 роки багатого
на події та мистецькі звершення життя.
Творчий шлях Кондзелевича був складним, а подекуди і надто
тернистим, але йому випала честь стати тим творцем , хто переніс у своє
мистецтво епічну атмосферу часу, відтворивши його глибоку трагічність, велич
духа й життєдайний оптимізм перед майбутнім.
Детальніше та глибше
ознайомитись з творчістю Йова Кондзелевича ви можете у відділі літератури
з питань мистецтв.
