четвер, 25 серпня 2022 р.

Творча та духовна спадщина Йова Кондзелевича

 


Йов Кондзеле́вич  - видатна  історична особистість, український іконописець, що залишив унікальний  неоціненний творчий  спадок. В його мистецтві наче відобразились широкі територіальні простори України, охоплюючи Волинь, Київщину, Поділля та Прикарпаття, а також поєднались духовні досягнення Києва та Західної Європи, що зумовили складний і водночас органічний сплав його творчого процесу. В тому процесі міцні підвалини становили традиції рідного мистецтва, а спрямовуюча  ідейна тенденція  випливала з духовних потреб  українського барокко.

Народився Кондзелевич у 1667р. у місті Жовква, але його творчий та життєвий шлях тісно пов'язаний з Волинню і безпосередньо з Луцьком.  У дев'ятнадцять років  він постригся в ченці і з 1686 р перебував  у Білостоцькому  монастирі поблизу Луцька, а через рік  засвідчив про себе, що він ієромонах.. Акти луцької градської книги 1710-1713 рр. згадують про нього, як ігумена Луцького братського монастиря. Отже Кондзелевич, як “старший брат” Воздвиженського (Чесного Хреста) братства займався  важливою громадською діяльністю, а можливо й освітньою, як вчитель  братської школи вищого типу в Луцьку.  Однак безумовно основним заняттям його було малярство. В своїй творчості митець спирався на реальність складних релігійних та національно-соціальних стосунків і співвідношень, що з особливою силою загострились на зламі століть у Галичині та Волині. В цьому питанні життєдайним джерелом для нього була ренесансна спадщина. Видатному художнику було під силу   втілення в творах  надзвичайно широких за масштабністю охоплення життєвих проблем ідей. Для Кондзелевича величезне значення мало усвідомлення нової краси, що виявлялась у всьому, відображаючи змінений погляд на людину та її оточення. Використовуючи досить уміло європейські мистецькі надбання він нічого з них штучно не насаджував на місцевому грунті. Малярство Кондзелевича розвинулось на національних мистецьких традиціях,  яким він залишився вірним протягом творчого життя, збагатив та передав наступникам.  Патріотичний дух його мистецтва безсумнівний, інтереси країни і доля духовного спадку народу для нього були найважливішими, як і для багатьох культурних людей того часу.

Одним із найперших творів митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння Богородиці». В 1690-ті Йов Кондзелевич працював над так званими Городищенським та Локачівським іконостасами на території Волині. З цих іконостасів збереглися ікони «Христос-Пантократор», «Спокуса Христа» та одвірки дияконських і Царських воріт (Городищенський іконостас) та зображення пророків (Локачівський іконостас) (Зберігаються в Музеї Волинської ікони в Луцьку). Також Йову Кондзелевичу можливо належить авторство ще двох ікон — «Богородиця-Замилування» та «Зішестя Святого Духа» створених в 1690-тих рр., які знаходяться в церкві Св. Михаїла в с. Білосток (колишній Білостоцький монастир).  У 1696 р. Кондзелевич виконує кіот для Чудотворної ікони Загорівської Божої Матері для Загорівського монастиря на території Волині із зображеннями «Іоакима та Анни», «Старозаповітньої Трійці», «Хрещення в Йордані», «Мучениці Варвари», «Мучениці Катерини» та «Спаса Нерукотворного» (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). В 1698–1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скиту Манявського.  Цей  іконостас відомий тепер під назвою «Богородчанський іконостас» (зберігається з 1924 р. в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). Також окрім великої роботи над іконостасом для Скиту Манявського, Йов Кондзелевич, працював ще над декількома іконописними творами, виконаними як для Великого Скиту в Маняві, так і для його філіальних монастирів в Карпатському реґіоні Галичини та, можливо, Буковини. У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас). Перебуваваючи у Луцькому монастирі Хрестовоздвиженського братства, Йов Кондзелевич можливо створив згорілий в 1821 році іконостас для церкви братського монастиря, опис якого засвідчує його високу якість виконання . Існує також підписний вівтар для мініатюрної ікони «Богородиця-Одигітрія» в церкві Св. Козьми і Даміана в с. Махнівці Золочівського району на Львівщині. Це далеко не повний перелік  неоціненного творчого скарбу, що  створив і залишив у спадок великий  майстер.

 У 1737 році митець створив свою останню роботу «Розп'яття» з церкви в с. Чернчиці біля Луцька (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького).Останньою згадкою про Йова Кондзелевича, що дає можливість приблизно визначити час його смерті, є інвентар монастиря в місті Дубно, датований 27 січня 1748 року, де йдеться про намісні ікони «руки небіжчика Йова» з іконостаса в монастирській церкві Св. Георгія. Таким чином можна припустити, що Йов Кондзелевич помер десь між 24 травня 1740 року і 27 січня 1748 року, проживши понад 73 роки багатого на події та мистецькі звершення життя.

Творчий шлях Кондзелевича був складним, а подекуди і надто тернистим, але йому випала честь стати тим творцем , хто переніс у своє мистецтво епічну атмосферу часу, відтворивши його глибоку трагічність, велич духа й життєдайний оптимізм перед майбутнім.

Детальніше та глибше  ознайомитись з творчістю Йова Кондзелевича ви можете у відділі літератури з питань мистецтв.

 


четвер, 18 серпня 2022 р.

Картина в подарунок

 

        По закінченню виставки Володимира Яницького "Евакуюване життя" відділ літератури з питань мистецтва отримав в подарунок від художника картину "Зимовий ранок".  Ми щиро вдячні  Володимиру Яницькому. Сподіваємся ще на зустріч та бажаємо художнику творчої наснаги. Віримо, що після перемоги та повернення у рідну домівку, у містечку Курахове художник організує свою виставку "Повернуте мистецтво". 

вівторок, 16 серпня 2022 р.

Евакуйоване мистецтво



16 серпня 2022 року у відділі літератури з питань мистецтва відбулось відкриття благодійної виставки-продаж картин художника Володимира Яницького "Евакуйоване життя".  Володимир Яницький з міста Курахове на Донеччині. Війна змусила родину художника, як і багатьох українців,  у квітні  виїхати з рідної домівки. Вирішити куди їхати допомогли хлопці з 14-ї окремої механізованої бригади. з якими потоваришували ще в буремному  2014 році на Донеччині. Саме вони запропонували зупинитися у Володимирі або в селі Чаруків. З огляду на стан батьків обрали другий варіант.

      Городищенська громада надзвичайно радіє, що частинка її теріторії стала місцем для життя та творчості таких чудових людей, адже талант це те, що не можна зупинити. Саме у будинку культури с. Городище 28 та 29 липня проходила  благодійна виставка-продаж картин Володимира Яницького, яка мала назву "Врятоване митецтво". Кошти, зібрані під час заходу були спрямовані на підтримку ЗСУ.

      Володимир з дружиною Анною розповідають, що творити в умовах війни надзвичайно складно, бо відсутність належного освітлення, правильного оснащення робочого місця для людини із вадами зору складає неабиякі труднощі. Але навіть за таких обставин творчий потік митця не зупиняється. Тільки тематика картин дещо відрізняється. До війни це були картини більш позитивні: тварини, краса рідного краю, жіноча краса. Зараз художник підсвідомо переносить реалії війни у свою творчість. Всі роботи наповнені емоціями людей, які живуть у складний  воєнний час.

      На зустріч з художником завітали нові друзі з Городищенської громади, хлопці, з якими познайомились на блокпостах на Донеччині, діти з художньої студії "Барва". Цікавим було знайомство з творчістю Володимира Яницького, перегядаючи картини на відео та озвучене віршами, які написав Микола Сидорчук, поет, член спілки письменників України: 

Звертаюся, друзі, дізнайтеся кожний,

який Володимир Яницький художник, 

який він магічний, який чарівницький

той світ, що створив Володимир Яницький!










четвер, 4 серпня 2022 р.

Евакуйоване життя


Запрошуємо на благодійну виставку-продаж картин художника Володимира Яницького