понеділок, 21 березня 2022 р.

Гордість і слава української музики


 180 років від дня народження Миколи Лисенка, видатного українського композитора

  Ім’я великого сина України Миколи Вітальовича Лисенка сприймається нині як музичний символ нації. Духовним гімном незалежної України стала Лисенкова Молитва на слова О.Конинського "Боже великий, єдиний..." 22 березня 2022 року до дня народження Миколи Лисенка в нашій бібліотеці мав відбутися літературно-музичний вечір. Але. на жаль, через трагічні події в країні це не можливо.  У 2017 році такий вечір відбувся. На нашому блозі можна переглянути інформацію про цей захід. 

    Потреба якомога ширшого відображення життєвого і творчого  шляху композитра та розкриття надбань лисенкознавства унеобхіднили створення грунтового бібліографічного посібника, який  надійшов до фонду нашого відділу ще в 2009 році.  У покажчику інформацію розміщено у двох розділах: "Твори М.В.Лисенка" та "Про М.В.Лисенка та його твори". Перший розділ включає нотографічні видання, автобіографії, відкриті листи та статті митця, які розміщено у хронологічному порядку. починаючи з 1868 р., а в межах року – за абеткою назв творів. У другому розділі подано матеріали, які висвітлюють життя і діяльність Лисенка та історію створення і виконання його творів. Бібліографічний покажчик доповнюють дискографія, в якій представлено прижиттєві записи твороів Миколи Лисенка та фільмографія. 


  Перші спогади про великого українського композитора були написані найближчим його другом і родичем Михайлом Старицьким ще у 1903 році. Знаючи його з підліткового віку, Старицький створив таку канву, по якій гаптували біографію композитора автори всіх наступних популярних нарисів і наукових досліджень. В 2003 році  Ростислав Пилипчук підготував  двотомний збірник спогадів про Лисенка. Ця книга ввібрала в себе багаторічну дослідницьку працю упорядника.  Перший том склали спогади тих, хто знав Лисенка з часів його молодості – від 1860–1870-х років. Це передусім Лисенкове найближче оточення. Зокрема й спогади Олени Пчілки.


  У нотно-музичному секторі відділу мистецтв зберігається  зібрання творів Миколи Лисенка в двадцяти томах, які видані у 1953 році й стали вже раритетним виданням. Так у 18 том цього зібрання увійшли  152 українські народні пісні для голосу з фортепіано в обробці композитора. 



   Отож, у фонді відділу мистецтв зберігаються унікальні видання, які чекають свого користувача. 




вівторок, 22 лютого 2022 р.

Цього дня 22 лютого 1810 р. народився видатний польський , всесвітньо відомий, композитор і піаніст Фридерік Франсуа Шопен



Цього дня  22 лютого  1810 р. народився  видатний польський, всесвітньо відомий, композитор і піаніст Фридерік Франсуа  Шопен. Він був неперевершеним творцем мелодій, одним з перших приніс у західну музику невідомі їй доти слов'янські елементи та збагатив новими ритмічними малюнками. Розробив суто індивідуальні — лаконічні, замкнуті в собі музичні форми, які найкраще відповідали природі його такої ж самобутньої мелодійної, гармонічної, ритмічної мови. Його етюди,  прелюдії, скерцо, ноктюрни, балади, музичні експромти та  вальси, що користуються особливою популярністю, займають почесне місце серед шедеврів світової фортепіанної музики.  Специфічно польськими є мазурки і полонези. Шопену належить також низка творів для фортепіано з оркестром і  камерні п'єси.  Твори Шопена забезпечили  йому одне з перших місць серед найоригінальніших і наймайстерніших авторів фортепіанної музики та вперше принесли в західноєвропейську музику слов'янський елемент, що поступово, але невідворотно змінило ті гармонічні, ритмічні і мелодичні схеми, які великі класики XVIII століття залишили своїм послідовникам. У відділі літератури з питань мистецтв зберігаються  твори цього великого композитора, а також видання, що містять цікаву інформацію про його життя.

понеділок, 21 лютого 2022 р.

Нові надходження!

 


Фонд  Волинської державної  обласної універсальної  наукової бібліотеки  імені Олени Пчілки поповнився  новими  книгами, що не лише мають актуальну тематику, але й сприяють розвитку української мови, інтеграції у світовий літературний та культурний процес, мають належний рівень видавничої підготовки і якість виготовлення. Книги були видані та передані у бібліотеку за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги. У відділі літератури з питань мистецтв можна ознайомитись з книжковими новинками  про історію України та значимі події  сучасності, культурну спадщину та знакових представників ключових царин нинішнього життя України культури та науки. Представлені цікаві, інформативні, прекрасно ілюстровані  книги  про архітектуру, історичні пам'ятки, всесвітню спадщину ЮНЕСКО в Україні, стилі українського мистецтва ХХ століття, про  непересічних   та яскравих  представників української культури – художників, композиторів, акторів, режисерів, артистів. Всі видання присвячені 30-й річниці Незалежності України.

неділя, 20 лютого 2022 р.

Чемпіонат області з шахів серед осіб з порушенням зору, слуху та ураженнями опорно-рухового апарату

 

 У Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці  імені Олени Пчілки  18.02.2022р. розпочався  Чемпіонат області з шахів серед осіб з порушенням зору, слуху та ураженнями опорно-рухового апарату. У змаганнях взяли участь найсильніші спортсмени області.  


Чемпіонат відбувається відповідно до календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів Волинського регіонального  центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт».

 






 

вівторок, 8 лютого 2022 р.

8 лютого в Україні відзначають День опери.



8  лютого в Україні відзначають День опери. Свято виникло 2018 року в соціальних мережах за хештегом OperaDay. Цього дня всі шанувальники опери діляться на своїх сторінках в соціальних мережах фотографіями та відео з улюблених опер. А ми в цей день згадаємо про українських композиторів, які творили  чарівний світ музики та краси. Першою відомою оперою українського автора є “Демофонт” Максима  Березовського, прем'єра якої з великим успіхом відбулась 1773 року в Ліворно. Опери Миколи Лисенка крім естетичної насолоди ще й екскурс в минуле , що  висвітлює  історію, традиції, побут –“Енеїда”,”Тарас Бульба”, “Наталка Полтавка”, “Різдвяна ніч”, “Утоплена”. Варто згадати про опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, “Ярослава Мудрого” Г. Майбороди, “Захар Беркут” Б. Лятошинського, а також широкий діапазон творів сучасних композиторів - «Мойсей» Мирослава Скорика, “СонОпера непрОсті”(Dream-opera neprOsti) – опера(музично-театральний перфоманс) Р. Григоріва та І. Разумейка та інші. Багато цікавої інформації про життя, творчість, непрості долі, успіхи та перемоги українських митців класиків та сучасників ви зможете дізнатись у відділі літератури з питань мистецтва, а також знайти ноти та лібрето творів.








понеділок, 7 лютого 2022 р.

Звертаємо вашу увагу на новинки із серії книг “Знамениті українці” від Українського інституту книги

 


Коляда І. Микола Леонтович / Коляда І. А. – Харків : Фоліо, 2021.– 120 с.

Микола Леонтович (1877-1921) – український композитор, хоровий диригент, громадський діяч та педагог. Автор відомих  хорових обробок українських народних пісень «Дударик», «Козака несуть», «…Ой, з-за гори кам'яної» та інших. А його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of  the Bells».

Музику Леонтовича можна чути під час державних заходів, святкових концертів чи просто на вулиці. Вона звертається до душі, спілкується з нею, збагачує її. Це  не просто музика, це відображення чарівної, мудрої та поетичної душі українського народу. Леонтовичу було притаманне поєднання творчої педагогічної  та  виконавської (диригентсько-хорової) діяльності. Понад двадцять років він віддав роботі вчителя співів у різних школах.

Це розповідь про  те, як нікому невідомий  народний учитель із Поділля став одним  із найяскравіших композиторів ХХ століття – Подільським Орфеєм – і залишив нащадкам музику криничної води та зелених дібров, високого неба та пшеничної ниви. Музику, яка має чудодійну владу пробуджувати у людській душі найблагородніші почуття.

 

 


Нагорна О. Георгій Нарбут / О. Нагорна – Харків:Фоліо, 2021. – 121с.

Автор перших українських державних знаків, один із засновників та ректор Української Академії мистецтв, Георгій Нарбут належить до когорти найвизначніших українських графіків та художників-ілюстраторів. Він став дизайнером  поштових марок УНР, творцем українських шрифтів Нарбута і стилю української графіки. Створював моделі одягу, проектував меблі, конструював іграшки, малював етикетки до різноманітних виробів.У графічній спадщині Нарбута показано рідкісне багатство і різноманітність духовного світу художника. Він модернізував книжкову графіку, а своєю викладацькою діяльністю спонукав своїх учнів до відродження мистецтва книжки, старанної роботи над нею, найглибиннішого занурення в матеріал. Нарбут любив товариство, музику, творчі компанії. Влаштовував оригінальні мистецькі вечірки і в Петербурзі і в Нарбутівці та був магнітом мистецького Києва початку ХХ століття: справжнім майстром перфомансу,  неперевершеним стилістом своїх робіт і свого, хоча й короткого, але такого захопливого та яскравого життя.