За тисячі років мистецтво набуло незліченних форм і втілень.
Але час від часу нові відкриття чи віяння змінюють вигляд того, що ми звикли називати
мистецтвом, або ж сам спосіб, у який ми його сприймаємо. Майкл Берд систематизує поворотні моменти історії мистецтва: від
малюнків у печерах до стріт-арту. У своїй книзі дослідник демонструє, як нові
засоби і технології радикально змінюють способи, якими створюється мистецтво. Автор інтегрує історію мистецтва до
ширшого контексту розвитку ідей, філософії, винаходів, світогляду, а також
демонструє, як ідеї попередніх епох переосмислюються сучасними митцями. Майже
300 кольорових ілюстрацій створюють потужний візуальний супровід, перетворюючи
книжку на мандрівку крізь епохи, стилі та ідеї.
У книзі під
спільною обкладинкою зібрано історії окремих пам’ятників і пам’ятних місць
столиці України міста Києва. Дослідження ґрунтується на розвідках,
апробованих у формі статей у фаховій періодиці. Текст широко ілюструється
планами, фотографіями, як відомим, так і нещодавно виявленими. Видання буде
цікавим киянам, києвознавцям, а також усім, кого цікавить національна історія,
історія культури і мистецтва України.
Гук Ф. Галерея пройдисвітів: Історія мистецтва й арт-дилерів / Філіп Гук; пер. з англ. Л. Базь, П. Білак. — Київ : ArtHuss, 2019. — 328 с.
«Мистецтво для ХХІ століття — нова релігія. Купувати мистецтво — це як вияв релігійності: тут здійснюється акт віри. Намагання раціоналізувати цей процес шляхом аналізу ціни, заплаченої за видатний мистецький витвір, не має сенсу так само, як застосування наукових пояснень до трансцендентального релігійного досвіду», — пише Філіп Гук у вступі до книжки «Галерея пройдисвітів: Історія мистецтва й арт-дилерів». Це справді погляд під незвичним кутом — історія становлення професії на межі мистецтва й бізнесу, представники якої склали ціну безцінному й породили новий ринок, де жага до прекрасного в поєднанні з самолюбством і жадобою грошей витворювали чудернацькі сюжети, формували канони й визначали напрями розвитку мистецтва. Знавці й шанувальники живопису (часом навіть і самі митці), творці міфів і ажіотажу, винахідливі продавці й аферисти, готові до будь-якого ризику, — попри ореол шляхетності й дотичності до високого вони були ще ті пройдисвіти, та інші тут і не втрималися б. Вони майстерно розпалювали самолюбство аристократів і нуворишів, підохочували конкуренцію колекціонерів, робили карколомні кар’єри й заробляли шалені капітали, пишучи правила до однієї з найкрасивіших ігор, у які людство не втомлюється бавитися й досі.
Клочко Д. 65 українських шедеврів. Визнані й неявні / Діана Клочко. — Київ : ArtHuss, 2019. — 264 с.
Мистецтвознавиця і лекторка Діана Клочко запрошує у мандрівку історією українського мистецтва від VII століття і до останнього року перед здобуттям Незалежності. Принцип відтворення контексту — навести на порівняння, знайти іншу мірку, наштовхнути на несподівану аналогію, розповісти не надто відому історію створення або переміщення до музею — став головним для написання цих есеїв. Це ще не повноцінна інтерпретація, коли знаєш, з якими думками і версіями попередників не погоджуєшся, кому опонуєш. Це спроба хоча би наблизитись до формального аналізу більших сюжетів, у рамках яких ці твори стали можливі. Поступово, есей за есеєм, стало зрозуміло, що «історія шедевру» складається з десятків сюжетів про твори інших художників, завдяки яким постав візуальний контекст — мотиву, сюжету, стилю, інтонації. Такі сюжети, своєю чергою, ставали важливими для інших художників, які інколи вели спокійну бесіду, а часом і сперечались із тим, що колись і десь побачили і чого не змогли забути.