Платона Майбороди
Відомо, що час – єдиний справедливий суддя. Особливо це стосується мистецтва. Але незаперечним є й інше: творчість людей, що віддійшли у вічність, житиме доти, доки її згадуватимуть майбутні покоління.
5 грудня відбувався музичний вечір, присячений 100-річчю від дня народження українського композитора Платона Іларіоновича Майбороди. Ведуча вечора головний бібліотекар відділу мистецтв Олена Курило розповіла про його нелегке дитинство, становлення і визнання як композитора, який став одним із перших лауреатів Шевченківської премії за свої ліричні пісні. Більшість пісень Платона Майбороди мають свої біографії. Вони писалися до фільмів, вистав, для певних виконавців, присвячувалися визначним подіям або конкретним людям. В 60-х роках минулого століття Платон Іларіонович перебував на Волині зі своїми тріумфальними концертами. За своєм власним бажанням відвідав Берестечко, після чого у нього виник задум написати "Пісню про козацькі могили".
На вечірі прозвучали пісні Платона Майбороди у виконанні студентів факультету культури та мистецтва СНУ імені Лесі Українки та Луцького педагогічного коледжу.
"Не збивай, зозуля, цвіту".
Виконує Аліна Неділя.
"Моя стежина"
Виконує Олександр Найдич
"Пісня про рушник"
Виконують Назар Кривицький та Денис Кот
Директор Волинської ДОУЕБ імені Олени Пчілки Людмила Антонівна Стасюк вручила "Подяки" учасникам заходу.
Користувачі мали можливість ознайомитися з матеріалами про життя і творчість композитора на книжковій виставці "Лицар української пісні".
