Ми вільні – бо ми сильні

     Відкриття виставки картин Олени Звягінцевої

Відтепер 14 жовтня ми святкуємо День захисника України. Назва цього популярного в народі свята говорить сама за себе.  Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час ві часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни – свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.Історичні умови буття українського народу породили самобутній феномен – козацтво. Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров’я нації, інтелектуальну силу, життєздатність, оптимізм і енергію. Це була об’єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо дисциплінована сила, яка очолювала боротьбу проти чужеземних ворогів.

  Сьогодні ми багато згадуємо про героїчні часі кохацтва та покладаємо великі надії на його відродження. Козацтво для нас – це символ всього самого найгероїчнішого, найсвітлішого, що було в історії України, це – символ України. Козак – це герой, метою життя якого є встановлення справедливості, щастя і спокою для його Батьківщини, який ладен віддати своє життя і частку за часткою за процвітання України. 

   Завдяки творам класиків української літератури та їх зображенню в образотворчому мистецтві, до козацтва у нас особливе ставлення. Образ козака набув у масовій свідомості настільки героїчних та одухотворених рис, що професійним історикам залишається лише дивуватися. Найдавніші зображення козаків знаходимо на печатях, гербах і гравюрах того часу. Майстри пензля, починаючи з кінця ХVIII ст. і до початку ХХ ст. зверталися до теми козацтва. Тема українського козацтва знайшла широке втілення і у роботах українських художників ХХІ ст. Як пише сучасний український худождник Ігор Бежук:"Бажання малювати на історичну тематику – результат понад двадцяти років незалежності. Попри все, митці починають розуміти, що в нас є про що малювати". 

   Отож, автор представленої виставки "Будемо вільні, бо ми сильні" Олена Зягінцева звернулася саме до малювання портретів козаків. Олену в бібліотеці добре знають. Це вже не перша виставка її робіт. Улюбленим жанром мисткині є портрет. Картини не є жанровими, на яких зображуються якісь події. Це образні портрети козаків, наповнені символічним змістом, характером. Коли художниця творила, то вкладала в кожен образ душу, передавала свій настрій і переживання. На полотнах зображені козаки, не просто ті славні воїни, що колись воювали за свою державу, а показані в сучасному осмисленні. Козак, як символ непереможної сили волі, незламності духу, сакрального змісту і сутності захисника воїна.  На експозиції представлені образи простих козаків-воїнів. Автор наче спеціально не зображує на полотнах славетних гетьманів, щоб показати більшу значимість простих козаків, які були і є захисниками бідного народу. Воїнство козацьке завжди було увінчене славою і сьогодення доводить нам – козацького роду нема переводу!