Марка Лукича Кропивницького
Літературно-мистецький вечір
«Велетень національної культури», – так оцінювали багатогранну діяльність Кропивницького сучасники,
таким він і є в нашій пам’яті. Його ім’я і сьогодні у сузір’ї найславетніших імен. Народився майбутній корифей українського театру Марко Лукич Кропивницький 25 квітня (7 травня
за новим стилем) 1840 року в селі Бежбайраках на Херсонщині (тепер – село
Кропивницьке Кіровоградської області) в сім’ї управителя поміщицького маєтку.
На професійну сцену (ясна річ, російську, оскільки українських труп взагалі
тоді не існувало) Марко Кропивницький прийшов восени 1871 року. Коли ж були дозволені вистави українською мовою, він утворює перший професіональний
український театр і вже до смерті не розлучається зі сценою, віддаючи їй свій досвід, талант, свою виняткову енергію і воістину титанічну працю. Заслуги Марка
Кропивницького неоціненні: за час своєї творчості він написав понад сорок п’єс;
у його трупах виховано майже сто високопрофесійних акторів і двадцять режисерів. Помер Кропивницький 1910 року в потязі, повертаючись до свого улюбленого Затишку з гастролей у Одесі. Поховано драматурга в Харкові на старому цвинтарі.
Розпочався вечір
піснею «Соловейко», слова і мелодія якої належать Кропивницькому, у виконані викладача
Луцької музичної школи імені Фредерика Шопена
Ірини Котлицької.
