Афганістан - мій біль, моя пекуча пам’ять

До 25-річчя виведення військ з Афганістану

Літературно-мистецький вечір

Пішла в історію афганська війна, героїчна і трагічна не тільки через обеліски, адже тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна. Але в пам’яті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто, засвоїло військові й моральні уроки тієї ніким і нікому неоголошеної афганської війни. Двадцять п’ять років тому, 15 лютого 1989-го, генерал-лейтенант Борис Громов, за офіційною версією, став останнім радянським військовослужбовцем, що переступив кордон Афганістану.

 У 2004 році Президент України видав Указ, яким 15 лютого встановлено Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Вже традиційно у цей день зберуться разом колишні воїни-афганці. Поминатимуть побратимів, які загинули, згадуватимуть пережите…

Крізь пекло афганської війни пройшли 2330 волинян. На жаль, не всім удалося повернутися з чужини неушкодженими, 110 – залишилися інвалідами, 3 – зникло безвісти. А імена 70-ти загиблих юнаків навічно закарбувалися в наших серцях та пам’яті. За кожним із них – сльози і гіркота.

  Вже давно відгриміла ця жорстока війна, але пам’ять про ті події пробуджує біль у серцях членів Волинської організації Української Спілки Ветеранів Афганістану. Ними відкрито кімнату-музей, відзнято документальний цикл фільмів «Афганістан. Волинський рахунок», котрий неодноразово отримував дипломи міжнародних фестивалів, видано книгу «Забути не дано», створено вокально-інструментальний ансамбль патріотичної пісні «Віват». 
12 лютого проведено літературно-мистецький вечір "Афганістан - мій більґ. моя пекуча пам’ять". На вечір були запрошені ветерани афганської війни – бойовий офіцер, підполковник Пугач Микола Іванович та воїн-афганець, рядовий Онищук Микола Степанович. Вони розповіли ліцеїстам Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою про службу в Афганістані. Присутні мали змогу переглянути документальні зйомки учасників бойових дій в Афганістані, які надали ветерани. Болючою правдою про війну приголомшує сучасників поезія відомого українського письменника Василя Слапчука, який 18-літним юнаком пройшов кривавими дорогами Афгану. Зворушливі рядки його віршів на протязі всього вечора звучали у виконані ведучою, завідуючої  відділом мистецтв Тетяни Бурмистрової, головного бібліотекаря Ольги Кушнерик, бібліотекаря  Надії Солохи. Солдатські листи загиблих волинян з афганської війни читав студент 3 курсу ВДУКіМ імені Ігоря Стравінського Сергій Фелістович.  Підготовлена медіа презентація, відеоролики афганських пісень створили на вечорі атмосферу, коли пам’ять про ті події пробудила біль в серцях присутніх.
Покоління воїнів-афганців пройшло кривавими дорогами афганської війни, залишаючи на них життя і біль втрат. Ми це пам’ятаємо. Війна навчила цих людей цінувати дружбу, порядність, цінувати саме життя, як найбільшу радість. І сьогодні у мирному житті представники афганської когорти не втратили вміння товаришувати, допомагати, співчувати, любити, чесно виконувати свій громадянський обов’язок. Безмежна вдячність ветеранам афганської війни і доземний людський уклін!