Художник – ілюстратор

110 років від дня народження українського художника

М.Г.Дерегуса

Знавець людської душі

150 років від дня народження французького художника

Анрі Тулуз-Лотрека

Один з бойчукістів

120 років від дня народження українського художника

Івана Івановича Падалка

Через терни до зірок

140 років від дня народження російського художника
Миколи Реріха

Книга в житті жінки

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

 В бібліотеках переважно працюють жінки. І можна сказати, що майже кожна обрала цю професію через свою любов до книги. І в кожної склалася думка, що читати книги полюбляють усі. Але, на жаль, це далеко не так. Декілька днів тому я почула від молодої дівчини: "Я все життя жила без книг, проживу і далі". Це мене не образило, а здивувало. Невже люди не розуміють, що саме з книг, навіть з художньої літератури, можна дізнатися про важливі, цікаві і розумні речі. Я не хочу переконувати всіх в цьому, а пропоную переглянути презентацію творів митців, які відобразили  почуття жінок, коли вони читають. І це вражає!

Обличчя української історії

120 років від дня народження українського письменники, кінорежисера

О.П.Довженка

 Літературно-мистецький вічір

Біографія великої людини - незвичайне явище. Справді, скільки повчальних фактів, гідних наслідування, можна почерпнури з життя видатних митців. До таких людей належить письменник, який став гордістю української літератури та явищем у світовому кінематографі - Олександр Петрович Довженко. З його іменем пов’язана особлива сторінка в історії української культури. Він приніс їй світові славу кінофільмами "Звенигора", "Арсенал", "Земля". Його заслужено вважають "першим поетом кіно". Романтичний пафос, віра в людину, її високе призначення на землі втілені і в його літературних творах.

11 вересня відбувся літературно-мистецький вечір "Обличчя української історії", присвячений 120-річчю від дня народження Олександра Довженка. Ведуча,  провідний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтва Олена Курило розповіла  учням 10-11 класів луцьких загально-освітніх закладів про основні етапи життя і творчості видатного митця.

За своє творче життя Олександр Довженко поставив 12 ігрових і документальних фільмів, автобіографічну повість "Зачарована Десна", понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Іменем режисера названа Київська студія художніх фільмів, вулиці багатьох міст. кінотеатри. Встановлено премію імені О.П.Довженка.

Графиня з Куткора

                                  90 років від дня народження української художниці

С.П.Караффи-Корбут

Складне, переповнене творчою працею, несподіваними інтимними перепадами життя Софії Караффи-Корбут нагадує великий, щільно намотаний клубок з багатьма обірваними нитками. Своїми радостями й стражданнями художниця засвідчила, якою незбагненно великою силою є Любов, як здатна вона змінити людину, пробудити в ній велетенську життєву енергію й творчу потугу. Очевидно, що у житті все взаємопов’язане і взаємозалежне. Щоб народилися мистецькі шедеври, треба було пережити не тільки радісні, а й гіркі дні, муки розчарувань, невимовно тяжкі роки самотності.

Родинна вишивка

 

Виставка мистецьких робіт родини Радавців.

Вишивка - класичне українське народне мистецтво. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості. Адже для вишивання не потрібно складних пристосувань. Колись за кількістю й довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатерок, які дівчина підготувала до свого весілля, судили про її працелюбність.

Мистецтво прикрашати тканину вишивкою дуже популярне і в сучасному світі. Вишивка стала своєрідним брендом сучасного рукоділля, вона переживає новий розквіт, нею захоплюються все більша кількість людей, незалежно від віку, статусу і вибраної професії.

Унікальність цієї виставки в тому, що тут презентуються аматорські роботи однієї родини _ Радавців: Ольги Кириченко, завідувачки відділу документів іноземними мовами, її сестри бібліотекаря відділу міського абонементу Ірини Пантолік та вироби із домашньої скарбнички мами та бабусі. В їхньому доробку вишиті рушники, обруси, чоловіче та жіноче вбрання. Прабабусині рушники, як, наче оберіг, передаються з покоління в покоління. В експозиції виставки представлено близько 40 робіт. Головне тут не кількість. Головне - любов до народного мистецтва, відтак і до самого народу і, зрештою, до України з її нелегкою історичною долею. Вишивають у нашій книгозбірні багато, (це, очевидно, заложено генетично в українців),  але так інтенсивно, як вишиває Оля, мабуть ніхто. В жодному разі, ми  не чули не від кого, "хочеться вишивати, аж руки «сверблять».   І те, і те, і те…" Справжня «пчілка» нашої бібліотеки. Енергійна, ділова, доброзичлива, щедра душею –  характеристика поверхнева, побіжна, а за нею ще й майстерність вищого ґатунку.

Оля – людина сумлінна і відповідальна – завжди в праці, завжди в клопотах, в турботах про близьких, рідних. Дві доньки – красуні (Інна – джаз-вумен, відома у Луцьку джазова співачка, вона займається науковою роботою. Красива і розумна – ідеальна жінка. Юля, не менш талановита, подарувала родині маленьке щастя – Марка). І звідки береться в неї сила і натхнення до творчості. Завжди виникає повага до  людей, які виконуючи свої щоденні обов’язки, не погрузли в побуті та сірих буднях. Є жінки швидкі в роботі, вони встигають все. Надійне коріння, базові цінності, як відомо формуються в родині, особливо в тій, де панує  сімейна злагода.

 Бажаємо колегам творчої наснаги, щастя, вірності друзів, удачі, добробуту, шани і любові всіх, хто оточує.

 Хай Бог дарує цій родині довгі літа, здоров’я. Вони всі того варті.

ВСІМ МИРУ!!!

Багатообразний світ художника

170 років від дня народження російського художника

І.Ю.Рєпіна

                 Видатний російський художник-реаліст українського походження Ілля Юхимович Рєпін прославився портретним, історичним і побутовим живописом. Без сумніву, переважна більшість глядачів зразу назве автора  найвідоміших  робіт "Бурлаки на Волзі" та "Запорожці".

Живописець танцівниць

180 років від дня народження французького художника

Едгара Дега

Книжкова виставка

Едгар Дега вважається одним з основних представників імпресіонізму, хоча насправді його з цією групою художників дуже багато розділяло. У Дега завжди був незалежний стиль, його, на відміну від більшості імпресіоністів, не залучали пейзажі. Найбільшою художньої пристрастю Дега було зображення життя танцівниць - він малював і ліпив їх фігури протягом 40 років свого творчого шляху.

«Мене називають живописцем танцівниць», - писав Дега. Його ранній шедевр «Репетиція» дозволяє оцінити всю унікальність створених ним образів балерин. Дега відмовляється від зображень зірок балету, виблискуючих на залитій світлом сцені, і показує нам закулісне життя паризького театру Опера, танцювальний клас, де юні танцівниці проводять репетицію під керівництвом досвідченого майстра-педагога.

Тим часом, життя не надто благоволила живописцю - з ранніх років він мав серйозні проблеми із зором, а в старості практично осліп. Втім, творчості він не залишив, поступово переключившись з власне живопису на скульптуру. Останні свої земні роки майстер провів у сумній самоті, хоча в цей час вже був повсюдно визнаний як геній сучасного мистецтва.

Молодість

   Презентація художньої виставки

Сьогодні у нашій книгозбірні відбулося  відкриття  виставки портретного живопису  під назвою «Молодість», яка співзвучна Дню молоді. Надворі літо та родина Дацюків-Звягінцевих на це не зважає. Не дивлячись на велику кількість відкритих персональних виставок, Іванна, Ксенія та Олена, які, до речі, є між собою сестрами, продовжують й надалі інтенсивно малювати.

Загалом у творчому доробку кожної з них понад тисячу робіт, виконаних у   різних жанрах живопису, серед яких: натюрморт, іконопис, пейзаж, портрет. У їхніх картинах відчувається енергетика, змальовані образи здаються живими й динамічними. І хоча дівчата живуть та малюють разом в с. Затурці Локачинського району, проте кожній з них властива своя манера виконання робіт, розуміння суті мистецтва як такого.

Іванна та Олена є випускниками Інституту мистецтв Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, Ксенія ж продовжує навчатись, вона нині закінчує третій курс.

З 2009 по 2011 рік персональні виставки художниць проходили переважно в Луцьку, а саме в стінах Волинської організації НСХУ, а також нашої бібліотеки. З 2012 року мисткині презентували свої роботи за межами міста: в Музеї сучасного мистецтва України (м. Київ), галереї Мадам Пальмгрен (м. Львів), Музеї історії Києва, Черкаському художньому музеї, Українському фонді культури (м. Київ), Музеї Гетьманства (м. Київ), Республіканському будинку художника (м. Київ).

Іванна є найстаршою з-поміж сестер. ЇЇ роботи знаходяться в приватних  колекціях України, Росії, Великобританії, Німеччини, Канади, США. Окрім живопису вона цікавиться ще й скульптурою, промисловим дизайном. До 200-річчя Тараса Шевченка художниця створила декілька його портретів. В одному з інтерв’ю вона зізналася: «Щоб створити вдалий образ поета, переглянула сотні його фотографій. Уважно вивчила, але не змальовувала, щоб віднайти власний стиль».

  Олена також малює портрети і цей жанр живопису є для неї найулюбленішим. У її творчому доробку чимало пейзажів. Мріє, щоб світ дізнався про Україну. Саме тому приймає активну участь у виставках.  Декілька її робіт знаходиться за кордоном, зокрема у США, Канаді.

Ксенія – наймолодша художниця, проте своїми роботами вона аж ніяк не відстає від своїх старших сестер. Не дивлячись на юний вік, малює по-дорослому.

Безумовно, успіху дівчата досягли завдяки своєму таланту та праці. Вони гідно продовжують знаний у краї рід художників, примножують славу рідних Затурець, у своїх творах презентують українську культуру, яка, як вони вважають, є варта того, щоб її пропагувавти.

Некоронований король німецької музики

150 років від дня народження німецького композитора
Ріхарда Штрауса
Книжкова виставка

Спадщина Ріхарда Штрауса здається безмежною . У ній представлені майже всі музичні жанри: опери, балети, симфонії, музика до драматичних вистав, симфонічні поеми, оркестрові сюїти, інструментальні ансамблі, п'єси для окремих інструментів, хорові твори, романси. Їх літературні витоки, теми, сюжети, тексти майже не піддаються опису : поруч з грецьким міфом і біблійним переказом зустрічаються Сервантес, австрійський романтик Ленау, англійський драматург Джогсон ; поруч з італійською комедією дель арте або старовинним німецьким сказанням - Гете, Демель, Ніцше ; з сатирою Мольєра і п'єсою з віденської життя - витончені модерністи Уальд і Гофмансталь. Різноманітні і музично- стилістичні шукання композитора : необізнаний слухач навряд чи припише одному і тому ж автору суворо-жорстку монументальність «Електри» і солодкий мелос «Кавалера троянди», зухвалу відвагу інтонацій «Дон - Жуана» і мудру умиротворення «Метаморфоз ». Здавалася б, у цьому потоці ідей, образів, стилістичних манер важко знайти яку-небудь єдність. Але якщо пильно вдивитися і вслухатися, воно виявиться, і у весь зріст постане сильна, владна особистість художника, який впевнено рухався обраним шляхом.

Образний світ художника

170 років від дня народження російського художника
 В.Д.Поленова

Василь Дмитрович Поленов володів  багатогранним талантом: працював в історичному, міфологічному живописі, побутовій картині, часом звертався до портретного жанру.

в.полєнов from tanyabyrm

Осягнення Стравінського

28 червня у Волинському державному обласному академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка відбудеться відкриття ХІ музичного фестивалю "Стравінський і Україна".  Програма фестивалю досить насичена: це виконання творів композитора симфонічними оркестрами, камерними хорами. Завершальним аккордом фестивалю стане 17 червня спеціальна програма заходів у "райському куточку для творчості" композитора, у музеї садибі Ігора Стравінського в Устилузі. Хоча Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки не бере безпосередньо участі у цих заходах, головний бібліотекар Зоя Алексійчук підготувала медіа-презентацію "Бібліографія і музичний архів Ігора Стравінського у фондах відділу літератури з питань мистецтва".  Пропонуємо її переглянути

Мистецька спадщина Т.Г.Шевченка

                     

             Презентація художньої виставки

2014 року Україна святкує двохсотріччя від дня народження Тараса Шевченка, одного з найславетніших синів своїх, одного з тих надзвичайних людей, безсмертна слава яких, що далі, усе більшає й більшає, роблячись з національної – всесвітньою. Голосна і велика тая слава… Oкрім його поетичних творів, нам залишилися ще й мистецькі його твори.

У стінах книгозбірні, ВДОУНБ імені Олени Пчілки відбулась  презентація книжкової виставки «Мистецька спадщина Т.Г.Шевченка», яка  мала  на меті найповніше розповісти про Шевченка-художника. Обговорювати докладно уcю малярську творчість Шевченка в одній оповіді майже неможливо. Його мистецька спадщина надто велика й різноманітна. Тим не менше, готуючи дану презентацію,  провідний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтв Олена Курило намагалася зупинитися на найбільш цікавих і значущих деталях:

"Кожен, хто коли-небудь роздивлятиметься Шевченка як маляра, відразу запримітить той сумний факт, що він не встиг навіть і вивчитись, як його вже було заслано у москалі. Коли ж йому було стати видатним художником, як ще на 24-му році свого життя він був кріпаком, з дитинства одірваним від рідного краю і народу, а вчився тільки випадково й уривками, тоді, як його вчитель Карл Брюллов у 9 років уже був учнем Академії, Шевченко ще у 15-ть  був «наймитчуком», у 18-ть був відданий до Ширяєва фарбувати помости й покрівлі, і тільки на 25-му році вступив до Академії мистецтв."

Презентована  виставка складалася  з п’яти  розділів:

1-й розділ.  «Праці українських дослідників-науковців про Шевченка-художника»

2-й розділ. «Публікації в українських періодичних виданнях, присвячені Шевченку-художнику»

3-й розділ.«Представлення художньої спадщини Тараса Шевченка на сторінках видань української діаспори»

4-й розділ.«Дослідження краєзнавцями Волині історичних фактів, пов’язаних з перебуванням і художньою творчістю Тараса Шевченка на теренах нашої Малої Батьківщини»

5-й розділ.«Художники-ілюстратори творів Тараса Шевченка»

Презентація доповнювалася слайдами.

Найвідоміший сюрреаліст

110 років від дня народження

 іспанського художника

Сальвадора Далі

Сальвадо Далі був і залишився однією з найколоритніших і найпарадоксальніших  постатей ХХ століття: навосковані вуса, довге, гладко зачесане волосся, постійні епатажі та провокації, безконечні перельоти між  Нью-Йорком, Парижем і замком в Іспанії, демонстрація своєї горностаєвої мантії та палички зі срібною ручкою… І дві тисячі фантасмагоричних картин – які, за його словами, були відображенням його підсвідомості. Картин, до кінця незрозумілих нікому – навіть “ божественному “ Далі, як називав себе сам художник. Сьогодні картини видатного сюрреаліста оцінюються в мільйони доларів США. Він був і залишається найбільш харизматичним і самим відвертим художником в історії живопису.

далі from tanyabyrm

Музикант з Арбату

90 років від дня народження
російського поета та композитора
Булата Окуджави

Для кількох поколінь людей радянського і пострадянського часу і простіру синонімом понять гідність, інтелегентність, шляхетність стало ім’я Булата Окуджави - одного з найвідоміших російських поетів останньої чверті ХХ століття. Співана поезія цього барда мала надзвичайний вплив на формування світогляду та самосвідомості його читачів і слухачів. Його вірші були поза ідеологією і через них поет дав змогу своїм сучасникам побачити ідеальне, романтичне в оточуючій дійсності. І в цьому роль Окуджави унікальна. Він залишив пособі багато прозових творів, понад 800 віршів та близько 200 пісень. Тихо, сердечно, без пафосу, з гумором і талантом він проспівав своє життя і життя свого покоління.

Усе життя із піснею

110 років від дня народження
 російського композитора
М.Фрадкіна

Пісням Марка Фрадкіна судилося довге життя Не випадково його називають співаком трьох поколінь. Перегорніть сторінки збірники його пісень, прочитайте хоча б тільки їх назви: «Песня о Днепре», «Случайный вальс», «А годы летят», «За того парня», «Там, за облаками», «Увезу тебя я в тундру», «Добрые приметы», «Нет, мой милый» «Скажи мне что-нибудь» - і у вашій пам'яті відразу виникнуть десятки прекрасних мелодій, мелодій народжених фантазією талановитого композитора. Талант Фрадкіна викликає захоплення. Хоча його творчість і була постійно оточена увагою критиків, але лише в 1991 році видано перше монографічне дослідження - "Курцман А. Марк Фрадкин. - М.:Музыка, 1991. - 206 с.".  Запрошую перегорнути сторінки його життя, згадати його пісні.

Подарунок - книги

Цінний  подарунок зробила відділу літератури з питань мистецтва користувач Ірина Леонідівна Крамаренко. Хоча за фахом вона економіст, але цікавиться мистецтвом.
15 чудових альбомів з живопису тепер зможуть переглянути користувачі бібліотеки. Ми вдячні за цей подарунок і завжди раді, коли фонд відділу поповнюється саме тими книгами, які в нас відсутні. Тож запрошуємо прилучитися до цієї акції  інших користувачів.

Улюблений комік

125 років від дня народження американського кіноактора

Чарльза Чапліна

        Про Чарлі Чапліна написано безліч книг і ще більша кількість статей, але якщо прочитати їх і при цьому не бачити кінокартин, створених Чапліном, ці книги мало що пояснять. У чому секрет успіху Чапліна ? На це питання намагалися дати відповідь багато книг, написані на багатьох мовах світу. Ці книги містять безліч теоретичних пошуків, філософських висновків, серйозних формул. Спроби багатьох досвідчених письменників написати про події особистого життя Чарлі Чапліна приводили іноді до спотворення і вигадок. На цьому тлі автобіографія, написана самим коміком найбільш правдоподібна і цікава книга. Найкраще істинний секрет справжнього кінематографічного мистецтва пояснив сам Чаплін. «Основа успіху, - говорив він, - це знання людської природи. Смішне в комедії має допомагати розкриттю людської душі».

Художник-передвижник

180 років від дня народження
російського художника
Г.Г.Мясоєдова

мясоєдов from Tatyana Byrmistrova

Презентація часопису "Яровиця"

    31 березня 2014 року в бібліотеці відбулася подія дня – презентація стартових чисел науково-методичного та культурно-просвітницького часопису «Яровиця» – власного друкованого видання Обласного науково-методичного центру культури. Народження нового часопису є неординарною подією і в культурному житті Волині. Адже «Яровиця»  –  некомерційний проект, і зараз мало хто береться за видання такого плану. Навпаки, поступово зникають друковані ЗМІ. Але це, власне, той грунт, який просто мусить бути під ногами, оскільки головною ідеєю часопису є «збереження духовного надбання народу та сув'язі поколінь». Ось така шляхетна ідея. А наш край чи не найбагатший саме на фольклорну пам'ять, з якої виходять і створюються кращі взірці поетики народнопісенної творчості, народного мистецтва. 

Цей часопис, головним редактором якого став кандидат філологічних наук, завідувач інформаційного відділу ОНМЦК Віктор Зубович – результат кропіткої праці, котру ведуть науковці, митці, працівники культури і краєзнавці Волині. Своєрідність структури часопису викликана необхідністю об’єднати практичну роботу працівників ОНМЦК, клубних закладів з результатами наукових пошуків вчених-дослідників з різних напрямків культури та мистецтва, а головне, автентики краю. Саме автентичне мистецтво здатне об'єднати помисли та сподівання українців на відродження кращих зразків народної творчості.

     У виступі  директора ОНМЦК Любові Володимирівні Рожнової присутні почули саме про потребу нагального інформаційного виходу на культурно-мистецький простір Волині. «Яровиця»» – щоквартальник, виходитиме 4 рази на рік. Випуск чергового номера часопису буде здійснено найближчим часом.

   Головний  редактор часопису, кандидат філологічних наук, завідувач інформаційного відділу ОНМЦК Віктор Зубович розповів про вибір назви часопису, обумовлений першою назвою нинішньої луцької річки Сапалаївки - джерельної річечки Яровиця.  Та це і глибинний підтекст, що означений концептом «ярий» (життєдайно-зелений, світлий, сильний), «яріти» (випромінювати світло). «Ярило» (шанований предками в дохристиянську епоху як бог, який символізував і розквіт творчих сил природи). Але в давнину – як пише Надія Гуменюк :

Вона з самим Ярилом говорила

Вона від пестощів Перуна аж яріла

І вигиналась станом білотіло

І через Лучеськ, як стріла летіла.

Свої погляди на проект в цілому і прем'єрні числа висловили:

Мартинюк Микола Іванович – український письменник, літературний критик, журналіст, науковець, педагог, видавець.

Цюриць Сергій Назарович – письменник і журналіст (друкований матеріал «Таємниця Гусавіануса»  про Миколу Гусовського, видатного діяча світової культури, одного з найбільших слов’янських латиномовних поетів доби Відродження (між 1470-1480 - після 1533) – рубрика «Невідомий епос»).

Клімчук Віталій Платонович – заступник директора ОНМЦ культури, член НСЖ України (автор друкованих матеріалів часопису).

Кондратович Олександра Павлівна – почесний краєзнавець України.

Стефанишин Мирослав Степанович – відомий волинський композитор, хормейстер, аранжувальник, фольклорист, заслужений діяч мистецтв України.

Дмитрук Валерій Юхимович – заступник начальника управління культури.

            Сьогодні наклад часопису складає 100 примірників, отже  читацьке  коло ще невелике. Хоча журнал і не розрахований на масового читача. Часопис не купиш в кіоску за рогом… Чи буде щоквартальник надходити у бібліотеки? Чи буде розповсюджуватися виключно за передплатою? Чи зможуть отримати примірник часопису бібліотеки України? Ці питання звучали в зверненнях до головного редактора часопису, членів редколегії.

Ведуча заходу головний бібліотекар відідлу літератури з питань мистецтв Зоя Алексійчук побажала сил та наснаги на творення нових матеріалів. Головну оцінку праці виставить час. Нам здається, що вона буде високою і обнадійливою.

Попри невеликий тираж, сподіваємося, що видання виконуватиме засадничу місію в українській культурі.

Бісер - це модно!

У сучасному світі елементи з бісеру застосовуються в багатьох стилях. На початку минулого століття інтерес до бісеру впав. І тільки після того, як багато знаменитих кутюр'є прикрасили свої моделі бісером люди стали, як і в минулі часи, захоплюватися бісером. Зазвичай люди, які вперше побачили вироби з бісеру, думають, що зробити щось подібне їм не під силу. Але це зовсім не так. Бісероплетіння - мистецтво, яким може оволодіти кожен і яке з часом захоплює все більше і більше - варто сплести щось одне і вже неможливо зупинитися. Виготовлення бісерних виробів - цікаве і захоплююче заняття, хоча і досить кропітке. В даний час книг по бісеру предостатньо. Саме книги допоможуть «подружитися» з ним і з часом досягти досконалості в цьому вигляді рукоділля. А знайти їх можна у відділі літератури з питань мистецтв. Пропонуємо вашій увазі буктрейлер, створений в нашій бібліотеці.

Живописна музика митця

130 років від дня народження українського художника

О.О.Шовкуненка

шовкуненко from tanyabyrm

Через терни - з Кобзарем у серці

100 років від дня народження українського шевченкознавця

Миколи Куделі

 Літературно-мистецький вечір

З року в рік весь український народ щовесни в березні згадує свого найбільшого пророка, генія Тараса Шевченка. Відкрийте будь-яку сторінку його золотої книги «Кобзаря» і прочитайте, скільки там любові до свого народу, скільки там теплих батьківських порад, як ми маємо жити, як свій край любити. На Кобзаревій спадщині виростали і виростають цілі плеяди літературних критиків, літературознавців і найосновніше – про нього пишуть поети та письменники.     

Палким прихильником Тараса Шевченка все  своє життя залишався наш земляк Микола Куделя. Можливо, це звичайнісінька випадковість: він народився гожого березневого дня у волинському селі Буяни у дні святкування столітнього ювілею Тараса Шевченка. Доля обирає нас, але й ми її також обираємо. А доля Миколи Куделі така ж непроста і терниста, як і доля України, яку він любив понад усе до останнього подиху

3 березня відбувся літературно-мистецький вечір "Через терни - з Кобзарем у серці". 

У вечорі пам’яті Миколи Куделі були присутні нащадки його родини - музейний працівник Марія Філонюк, яка завідує кімнатою Миколи Куделі в Волинському краєзнавчому музеї, та Ніна Фесенко - художник, а також лауреати обласної премії імені Миколи Куделі.  Не випадково, але все ж таки приємною несподіванкою для Миколи Павловича, стала неординарна подія: у 1995 році заснували премію його імені, яка присуджується за просвітницьку, пошукову, краєзнавчу роботу, популяризацію досягнень національної культури шляхом створення книжкових, музейних зібрань, колекцій, організації заходів із вшанування життя і творчості видатних діячів культури.. Першим її лауреатом стала Валентина Москалюк, яка на той час була завідувачкою науково-методичним відділом Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.  

Лауреатом 2013 року стала також працівниця нашої бібліотеки – головний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтв Зоя Алексійчук. 

Запрошений до участі в вечорі письменник Віктор Вербич розповів про свої зустрічі з Миколою Павловичем. 

         Шевченківську тематику в житті Миколи Куделі не можна вписати в рамки простого колекціонування. Він Шевченком жив, ним думав, через нього сприймав світ. Шевченкова правда для Куделі була найсправедливіша у світі. Він багато сил та енергії відав культурно-освітній справі, пропаганді полум’яних творів Тараса Шевченка. Він був відомим збирачем Шевченкіани, організатором музею-світлиці Кобзаря у рідному селі. У цій світлиці зберігається понад 140 «Кобзарів», з яких 7 – видані ще в ХІХ столітті, більше 800 книг шевченкознавчої літератури, сотні поштівок, значків, медалей, марок, екслібрисів, вирізок з газет і журналів… А ще – портрети, картини, рушники, грудка землі, привезена з могили Тараса Шевченка у Каневі. Все, що є в цій кімнаті, зв’язано з іменем поета. 

Перу Миколи Куделя належить 5 книг та безліч статей. Шевченко у його матеріалах завжди живий і відповідний сучасному моменту, бо в його думах він шукав відповіді на свої питання і пропонував їх шукати читачам.  

 Хочеться вірити, що знайдеться хтось, хто покладе тернисте життя Миколи Куделі в основу хвилюючої документальної повісті. Його життя, сповнене трагізму, варте того, щоб про нього знала Україна.

Живописна Україна Віктора Швеця

Презентанція виставки живопису художника
 Віктора Швеця

П’ята за рахунком персональна виставка луцького художника Віктора Швеця презентувалась стінах головної бібліотеки області. Митець – випускник Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Навчався під керівництвом знаного в Україні та поза її межами народного художника, живописця, графіка, дійсного члена Академії мистецтв України, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Миколи Стороженка.

Любов до рідної Батьківщини, до її чарівної природи проходить хвилюючою темою крізь усю творчість  митця. Для тих, хто вперше зустрічається з іменем Віктора Швеця зазначимо, що відкриття його персональних виставок неодноразово проходило у галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України. Він лауреат багатьох премій, учасник міжнародних пленерів.

 «Живописна Україна Віктора Швеця» – саме таку назву  цей захід. Хотілося б зазначити, що сам автор обрав не випадково. У свій час, а саме 1843-1844 року, Тарас Шевченко створив серію офортів «Живописна Україна», яка стала видатним явищем в історії українського мистецтва.

Презентовані на виставці роботи свідчать, що Київська школа і Київська академія мистецтв наклала на митця чималий відбиток. Життєвість, реалізм, енергетика, талант і велич – це все те, що видно в живописних творах художника. Кількість написаних ним полотен сягає близько 50-ти. Це ніжні пейзажі-елегії, портрети, квіткові композиції  тощо. На картинах зазвичай переважає тепла кольорова гама і тому, дивлячись на них, хочеться жити, творити, любити…

Серед усіх полотен вирізняються картини присвячені славетному українському художнику Івану Їжакевичу. Це «Апофеоз життя та творчості І. Їжакевича» (цим проектом Віктор Швець за завданням свого навчителя Миколи Стороженка завершив асистентуру-стажування) та «Іван Їжакевич у Трапезному храмі» (саме цей храм Києво-Печерської лаври свого часу розписав український митець-класик). Для Віктора Швеця мистецтво І.Їжакевича геніальне, одухотворене, праукраїнське, закодоване.

Молодий живописець образотворчою мовою вивчає минуле свого рідного міста. Свідченням цього є деякі презентовані  полотна. Також Віктор спробував створити серію столичних краєвидів. У кожному творі митця – таємниця його душі. Не перед кожним вона розкривається. Для цього і глядач має докласти зусиль, дати волю своїм почуттям.

На презентації були присутні: 

Гуменюк Надія Павлівна – українська поетеса, прозаїк, публіцист 

Дацюк Ірина Євгенівна – скульптор 

Обухович Леся Ярославівна – художник-реставратор

Кирилюк Євгенія Олександрівна –            громадська діячка

"Аве Марія" прозвучала у виконанні тріо бандуристок з Луцької ДМШ №3

 

Афганістан - мій біль, моя пекуча пам’ять

До 25-річчя виведення військ з Афганістану

Літературно-мистецький вечір

Пішла в історію афганська війна, героїчна і трагічна не тільки через обеліски, адже тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна. Але в пам’яті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто, засвоїло військові й моральні уроки тієї ніким і нікому неоголошеної афганської війни. Двадцять п’ять років тому, 15 лютого 1989-го, генерал-лейтенант Борис Громов, за офіційною версією, став останнім радянським військовослужбовцем, що переступив кордон Афганістану.

 У 2004 році Президент України видав Указ, яким 15 лютого встановлено Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Вже традиційно у цей день зберуться разом колишні воїни-афганці. Поминатимуть побратимів, які загинули, згадуватимуть пережите…

Крізь пекло афганської війни пройшли 2330 волинян. На жаль, не всім удалося повернутися з чужини неушкодженими, 110 – залишилися інвалідами, 3 – зникло безвісти. А імена 70-ти загиблих юнаків навічно закарбувалися в наших серцях та пам’яті. За кожним із них – сльози і гіркота.

  Вже давно відгриміла ця жорстока війна, але пам’ять про ті події пробуджує біль у серцях членів Волинської організації Української Спілки Ветеранів Афганістану. Ними відкрито кімнату-музей, відзнято документальний цикл фільмів «Афганістан. Волинський рахунок», котрий неодноразово отримував дипломи міжнародних фестивалів, видано книгу «Забути не дано», створено вокально-інструментальний ансамбль патріотичної пісні «Віват». 
12 лютого проведено літературно-мистецький вечір "Афганістан - мій більґ. моя пекуча пам’ять". На вечір були запрошені ветерани афганської війни – бойовий офіцер, підполковник Пугач Микола Іванович та воїн-афганець, рядовий Онищук Микола Степанович. Вони розповіли ліцеїстам Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою про службу в Афганістані. Присутні мали змогу переглянути документальні зйомки учасників бойових дій в Афганістані, які надали ветерани. Болючою правдою про війну приголомшує сучасників поезія відомого українського письменника Василя Слапчука, який 18-літним юнаком пройшов кривавими дорогами Афгану. Зворушливі рядки його віршів на протязі всього вечора звучали у виконані ведучою, завідуючої  відділом мистецтв Тетяни Бурмистрової, головного бібліотекаря Ольги Кушнерик, бібліотекаря  Надії Солохи. Солдатські листи загиблих волинян з афганської війни читав студент 3 курсу ВДУКіМ імені Ігоря Стравінського Сергій Фелістович.  Підготовлена медіа презентація, відеоролики афганських пісень створили на вечорі атмосферу, коли пам’ять про ті події пробудила біль в серцях присутніх.
Покоління воїнів-афганців пройшло кривавими дорогами афганської війни, залишаючи на них життя і біль втрат. Ми це пам’ятаємо. Війна навчила цих людей цінувати дружбу, порядність, цінувати саме життя, як найбільшу радість. І сьогодні у мирному житті представники афганської когорти не втратили вміння товаришувати, допомагати, співчувати, любити, чесно виконувати свій громадянський обов’язок. Безмежна вдячність ветеранам афганської війни і доземний людський уклін!