До вершин творчості

100 років від дня народження українського скульптора

Василя Івановича Свиди

Книжкова виставка

Місце Василя Свиди в мистецтві Закарпаття міцне й непорушне: видатний майстер закарпатської скульптури, він значною мірою визначив її обличчя, її міцні зв’язки з фольклорною традицією і високу роботу у матеріалі. Творчість Свиди виросла із закарпатської різьби по дереву. Від народних умільців скульптор перейняв і специфічну структуру художнього образу, і високу культуру роботи на дереві, глибоке й багатогранне розуміння зображувальних можливостей дерева як матеріалу для скульптури. Водночас твори Свиди були принципово новим словом у мистецтві Закарпаття. Його професійні скульптурі роботи утвердили  тему народу і тим самим підняли на один рівень з живописом, перебороли її хронічне відставання. Образи Василя Свиди завжди дуже життєві і переконливі. Художник досконало знав своїх героїв, їхні зовнішні риси, етнічний типаж, манери, рухи, особливості їхнього внутрішнього світу і психології. Ця безумовна достовірність образів, влучна спостережливість і м’який гумор становлять примітні риси обдарування Свиди.

Вітаємо лауреата!

Цього року лауреатом обласної премії імені Микола Куделі стала головний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтв Зоя Алексійчук. Ми вітаємо її з цією подією і пишаємося, що вона працює саме у відділі мистецтв. Понад 30 років, після закінчення Рівненського інституту мистецтв, її праця була гідна оцінена на такому рівні. Вона закладає максимум зусилль як для  для популіризації книг по мистецтву, так і можливостей бібліотеки в цілому. В цьому можна переконатися, відвідавши сайт http://vip.volyn.ua/, на якому нещодавно була розміщена цікава інформація про фонд грамплатівок  нотно-музичного сектору.

Маестро італійської опери

200 років від дня народження італійського композитора
Джузеппе Верді

   

Святкування 200-річчя від дня народження  Джузеппе Верді в Україні розпочалося кілька місяців тому. А сьогодні, саме в день його народження, у відділі літератури з питань мистецтв відбулася музична година, присвячена життю і творчості видатного композитора.

     Творчий геній Джузеппе Верді збагатив світову музичну скарбницю неперевершеними оперними шедеврами, а саме ім’я композитора стало уособленням національної слави його батьківщини – Італії. Мистецтво Джузеппе Верді розквітло у поворотний момент італійської історії, в епоху національно-визвольного руху – Рісорджименто, коли італійці піднялися на боротьбу за національне об’єднання країни. Верді, як справжній патріот своєї вітчизни активно підтримував цей рух. Музика маестро, сповнена патріотичними почуттями, мала виняткову популярність і надзвичайно впливала на свідомість нації. Лозунг «Viva Verdi!», що лунав скрізь у той час, був зашифрованим гаслом національно-визвольної боротьби італійців.  

Джузеппе Верді був першим композитором, який спеціально займався пошуком сюжету для лібрето, що найкраще відповідав особливостям його композиторського дару. Працюючи в тісному співробітництві з лібретистами і знаючи, що саме драматична експресія є головною силою його таланту, він домагався виключити з сюжету «непотрібні» деталі й «зайвих» героїв, залишаючи лише персонажів, у яких клекочуть пристрасті, і сцени, багаті на драматизм.

      Майже три чверті століття охоплює творчий шлях видатного митця – шлях наполегливої праці та смілих пошуків. Ні за його життя, ні після смерті в Італії на з’явилося композитора, рівного Верді за значенням і силою могутнього таланту. Національний геній, великий Верді створив шедеври оперної класики, які не сходять зі сцен театрів світу. Символічне « Viva Verdi!» нині лунає в усьому світі вічною подякою людства композитору за його безсмертну музику.

  Студенти Луцького педагогічного   коледжу мали змогу переглянути фільм  про Джузеппе Верді, прослухати відомі арії з його опер у виконанні Лучано Паваротті та Анни Нетребко та переглянути книжкову виставку «Маестро італійської опери»

Ілюстрація - окраса книги

В останній день вересня ми святкуємо Всеукраїнський день бібліотек.
Саме бібліотеки відкривають перед читачами світ книг, знань, інформації. 

«Що толку в книзі, якщо в ній нема картинок» - пригадуєте? - так говорила Аліса з «Країни Чудес». Дійсно, гарно ілюстрована книга завжди привертає увагу. Якщо поглянути на книги, побачимо: вони такі різні не тільки за змістом, але зовнішнє. Не секрет, що іноді читачів приваблює саме те, яку обкладинку має книга. А якщо читач ще погортає її та побачить гарні ілюстрації, то обов’язково зацікавиться книгою.

Книжкова ілюстрація – частина книги, одночасно витвір графічного мистецтва, що має самостійну художню цінність, а також є свого роду ключем до розкриття художньої своєрідності твору або естетичне доповнення до тексту. Призначення ілюстрації – допомогти з’ясувати те, що сказане в тексті, освітити його зміст, зробити видання яскравішим, візуально цікавішим і якісним. Багато в чому історія малюнка пов’язана з рукописною книгою, а з друкарського книгою – розвиток гравюри і літографії і як доповнення до ілюстрації – заставка, буквиця, обкладинка, суперобкладинка. Ілюстрації до самих найвизначніших творів світової літератури створили класики світового образотворчого мистецтва: Ботічеллі, Рембрандт, Делакруа, Домьє, Мане, Рєпін, Кустодієв, Врубель. Історія світового мистецтва знає десятки імен художників, що в основному (навіть цілком) присвятили себе книза: Гюстав Доре, Володимир Фаворський, Іван Білібін…

Що ж таке книжкова ілюстрація? Якою вона має бути і чому повинна Слугувати? Чи потрібна вона книзі? Чому кращі художники світу творили ілюстрації до видань? Які сучасні художники-ілюстратори створюють книжкові шедеври? Хто автори ілюстрацій до видань волинських письменників? 
На ті чи інші запитання дала відповідь головний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтва Зоя Алексійчук на презентації книжково-ілюстративної виставки «Магія книжкової ілюстрації». 
Присутні мали змогу ознайомитися з взірцями класичної конструкції книги, композиційними новаціями і яскравими образами. Волинська художниця Наталія Кумановська розповіла, як вона ілюструвала книги поетеси Галини Яструбецької та «Рубаї» Омара Хайяма.

 «Книги – кораблі думок, що мандрують у часі і дбайливо несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління» (Френсіс Бекон).