Послідовник традицій М.Лисенка

150 років від дня народження українського композитора

  Остапа Нижанківського

    Книжкова виставка

Остап Йосипович Нижанківський – видатний український композитор, диригент та громадський діяч, збирач українських народних пісень, палкий прихильник творчих принципів М. Лисенка, один з перших його послідовників у Галичині. Закінчив духовну семінарію, працював священиком у с.Завадові, що на Стрийщині. Проте, духовний сан аж ніяк не став йому на заваді здобути самотужки музичну освіту.

1885 року Остап Нижанківський заснував у Львові музичне видавництво «Бібліотека музикальна», яке видавало передусім твори українських композиторів.

Невелика творча спадщина талановитого митця збереглася, в основному, в рукописах та деяких літографічних виданнях. Це переважно вокальні твори. Проте, появу Остапа Нижанківського на творчому горизонті Західної України можна порівняти з польотом метеора, що розсіяв навколо себе яскраве світло неабиякої обдарованості і творчого ентузіазму.

Великий син українського народу був заарештований польськими жандармами 21 травня 1919 року у с. Завадові і під конвоєм доставлений у Стрий, а наступного дня розстріляний без суду та слідства. Похований на кладовищі у Стрию.

На сьогоднішній день ім’я і творчість Остапа Нижанківського повернуто його землякам. Відновлено його твори. Про славного сина України відзнято також документальний фільм.

   Бібліотекар відділу мистецтв Олена Довгун підготува книжкову виставку про Нижанківського. Ось, яку  літературу вона відшукала у фондах нашої бібліотеки:

1. Дем’ян Г. В. Музей Остапа і Нестора Нижанківських / Г. В. Дем’ян // Народна творчість та етнографія. – 1998. – № 6. – С. 9.
2.Дитиняк М. Українські композитори: біо-бібліограф. довід. / М. Дитиняк. – Едмонтон, 1986. – (Серія Довідників № 14). – 160 с.
Про О. Нижанківського – С. 103.
3. Загайкевич М. Музичне життя Західної україни другої половини XIX ст. – К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1960. – 191 с.
Про О. Нижанківського – С. 185-187.

4. Кияновська Л. О. Українська музична культура: Навч. посіб. – Львів: Тріада плюс, 2008. – 344 с.

Про О. Нижанківського – С. 103-104.
5. В. Луговенко, Н. Ніколаєва. Остап Йосипович Нижанківський // Луговенко В., Ніколаєва Н. Українська хорова література. – К., 1985. – С. 20.
6. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. 2. Упорядкування, редакція, переклади, примітки і бібліографія З. Штундер. – Львів: Дивосвіт, 2000. – 816 с.
Про О. Нижанківського – С. 360, 362, 372, 380, 382, 383,391, 404, 410, 430, 454, 519, 520, 522, 546, 615, 625, 647, 649, 651, 654, 667/760
7. Михальчишин Я. Остап Нижанківський – композитор і громадський діяч / Михальчишин Я. // Михальчишин Я. З музикою крізь життя. – Львів: Каменяр, 1992. – С. 184-192.
8. Муха А. І. Композитори України та української діаспори: Довідник / А. І. Муха. – К.: Муз. Україна, 2004. – 352 с.
Про О. Нижанківського – С. 216-217.

9. Пастух Н. Про один із найстаріших пам’ятників Тарасові Шевченку / Н. Пастух // Літературна Україна. – 2012. – 8 берез. – С. 1, 15.

10. Рудницький А. Українська музика: історико-критичний огляд. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. – 406 с.

Про О. Нижанківського – С. 136,137, 303, 310, 311.

11. Співоче поле України / Упоряд. Б. А. Артищук. – К.: Молодь, 2004. – 399 с.

Про О. Нижанківського – С. 374.

12. Штундер З. О. Й. Нижанківський / З. Штундер // Історія української дожовтневої музики / За ред. О. Я. Шраєр-Ткаченко. – К., 1969. – С. 460-469.

13. Яременко С. Нижанківський Остап (1862-1919) / С. Яременко // Нариси з історії української культури. Кн. 2. – Едмонтон, 1984. – С. 24.

Великий реформатор сцени

150 років від дня народження російського режисера
         К.С.Станіславського
                          Книжкова виставка

Років 80 тому ім'я Костянтина Сергійовича Станіславського було відомо широкому глядачеві головним чином як ім'я засновника Художнього театру, видатного актора і геніального режисера. Набагато більш обмежене коло людей, переважно фахівців, бачили у геніальному художнику і найбільшого мислителя, теоретика театрального мистецтва, творця знаменитої теорії сценічного реалізму, відомої під назву «системи» Станіславського. В даний час багато в сприйнятті імені Станіславського змінилося. Тепер всі знають, що Станіславський створив «систему», але на другий план відходить іноді натхненний, одержимий художник, творець чудових спектаклів, творець дивовижних образів Тригоріна, Сатіна, Вершиніна, Астрова.

 До 150-річного ювілею Станіславського у відділі мистецтв організована книжкова виставка, на якій представлені в більшій мірі саме його теоретичні роботи,  думки про мистецтво.

Час не владний над великими витворами мистецтва, але з чарівною силою він переоцінює художні цінності, по-новому переосмислює їх значення і виявляє в творчості видатних митців нові грані. І якщо геній художника поєднує в собі не тільки творчу силу, але й аналітичний дар дослідника природи мистецтва, випробуванню часу піддаються не тільки створені ним художні твори, а й вся його система поглядів і уявлень про мистецтво. Час все в більшій мірі і з більшою повнотою виявляє і стверджує життєвість і неминущу цінність теоретичної спадщини К. Станіславського. Жоден художник не здатний залишитися до Станіславським байдужим. Можна йти у мистецтві іншим шляхом, але не рахуватися з його спадщиною не можна.

Станіславський сам ніколи не знав спокою у творчості і нікого не залишався спокійним. Дуже добре про нього сказав артист Качалов - з ним важко, без нього неможливо.