80 років від дня народження російського режисера
Андрія Тарковського
Книжкова виставка
Зпочатку він хотів присвятити себе музиці, тому в його фільмах такий повільний ритм і таке мелодичне зображення природи і людей - музика завжди поруч. Він рахував свого батька найвидатнішим поетом Росії, і його особисті фільми споріднюються з цією поезією. І всеж таки в історії кінематографа Андрій Тарковський є одним з найбільш видатних режисерів кіно.
Якщо митець геніальний, то про нього найбільш правдиво і точно говорять його твори. Тож нашому сучаснику просто необхідно переглянути усі фільми Андрія Тарковського, якого часто називають філософом кінематографу. Адже в фільмах він виявляв свої ідеї, свою філософію, ставив свої проблеми і намагався їх вирішити.
В книгу "Сто великих отечественных кинофильмов" (автор Мусский И.А.) увійшли розповіді про два фільми Андрія Тарковського - "Андрей Рублев" і "Зеркало". А потрібно б було усі його фільми помістити в цій книзі! Автор таких фільмів, як "Иваново детство", "Солярис","Сталкер", "Ностальгия", "Жертвоприношение" виконав свій обов’язок по відношенню до свого покоління: допоміг знайти свою Зону, місце, де мешкає істина.
"Художественный мир Андрея Тарковского странен и загадочен, образы его фильмов обладают тем необьяснимым магическим воздействием , которое свойственно только самым выдающимся творениям культуры." Так розпочинає свої дослідження цього видатного режисера Ігор Євлампієв. Він спробував на сторінках книги "Художественная философия Андрея Тарковского" проникнути в зміст оригінального філософського світогляду режисера. Надзвичайне цікаве авторське порівняння відомих російських філософів і Тарковського. Але це мабуть книга більш наукового значення.
Уявити, яким був режисер можна більше з спогадів того кола сучасників, життєві шляхи яких перетиналися з Тарковським. Тому книга "О Тарковском". - М., 1989. - 400с. знайде ширше коло читачів, ніж попередня. Серед авторів книги - А.Вознесенський, М.Бурляєв, А.Кончаловський, Р.Биков та інші. В книзі вміщего цікаві фотографії, які раніше ще не друкувалися. Ця книга розпочинається віршем Юнни Мориц "Памяти Андрея Тарковского". Я ж хочу закінчити цю публікацію рядками з цього вірша:
"Ностальгия по умершим от ностальгии,
по тарковской свече, возжигаемой столько,
сколько раз угасаема..."
