Засновник Барбізонської школи

200 років від дня народження французького художника
Теодора Руссо

Книжкова виставка






Жан-Жак Руссо, Анрі Руссо, Теодор Руссо - письменник і художники. Кожен з них свого часу уславив своє ім’я. Якщо мова йде про автора книг "Еміль", "Сповідь",філософа, письменника Руссо, то ми розуміємо, хто мається на увазі. Проте, якщо мова заходить про художника Руссо, то іноді виникає плутанина, хоча обидва Руссо працювали у зовсім різних напрямках живопису.
Творчість Анрі Руссо - це наївні фантастичні пейзажи. У Теодора Руссо - пейзажи реалістичні. Він вважається одним із засновників так званої Барбізонської школи живопису. Саме у 1847 році відбулося переселення Руссо в маленьке містечко Барбізон,яке було викликане особистим потрясінням ( не відбувся шлюб Руссо з племінницею Жорж Санд - Августиною, з якою він був заручений)

Місцевість Барбізон була досить мальовнича. Навкруги Руссо почали концентруватися французькі пейзажисти, які прагнули реалістично зображувати природу.Тож свою назву ця група отримала саме по містечку Барбізон, куди художники виїджали на етюди.

Основним завданням Руссо і художників-барбізонців - відтворення образу Франції, природу її - можливо було виконати саме в містах, які ніби створені для цієї мети. н

Вони незахоплювалися панорамами, ні зображенням відомих пам’яток архітектури. Зазвичай мотиви їхньої творчості - це віддалені лісові куточки або зарості берегів річок, які стали притулком диких качок.

Поет і філософ екрану

80 років від дня народження російського режисера
Андрія Тарковського

 Книжкова виставка

Зпочатку він хотів присвятити себе музиці, тому в його фільмах такий повільний ритм і таке мелодичне зображення природи і людей - музика завжди поруч. Він рахував свого батька найвидатнішим поетом Росії, і його особисті фільми споріднюються з  цією поезією. І всеж таки в історії кінематографа Андрій Тарковський є одним з найбільш видатних режисерів кіно.

Якщо митець геніальний, то про нього найбільш правдиво і точно говорять його твори. Тож нашому сучаснику просто необхідно переглянути усі фільми Андрія Тарковського, якого часто називають філософом кінематографу. Адже в фільмах він виявляв свої ідеї, свою філософію, ставив свої проблеми і намагався їх вирішити.

В книгу "Сто великих отечественных кинофильмов" (автор Мусский И.А.) увійшли розповіді про два фільми Андрія Тарковського - "Андрей Рублев" і "Зеркало". А потрібно б було усі його фільми помістити в цій книзі! Автор таких фільмів, як  "Иваново детство", "Солярис","Сталкер", "Ностальгия", "Жертвоприношение" виконав свій обов’язок по відношенню до свого покоління: допоміг знайти свою Зону, місце, де мешкає істина.

"Художественный мир Андрея Тарковского странен и загадочен, образы его фильмов обладают тем необьяснимым магическим воздействием , которое свойственно только самым выдающимся творениям культуры." Так розпочинає свої дослідження цього видатного режисера Ігор Євлампієв. Він спробував на сторінках книги "Художественная философия Андрея Тарковского" проникнути в зміст оригінального філософського світогляду режисера. Надзвичайне цікаве авторське порівняння відомих російських філософів і Тарковського. Але це мабуть книга більш наукового значення.

Уявити, яким був режисер можна більше з спогадів того кола сучасників, життєві шляхи яких перетиналися з Тарковським. Тому книга "О Тарковском". - М., 1989. - 400с. знайде ширше коло читачів, ніж попередня. Серед авторів книги - А.Вознесенський, М.Бурляєв, А.Кончаловський, Р.Биков та інші. В книзі вміщего цікаві фотографії, які раніше  ще не друкувалися. Ця книга розпочинається віршем Юнни Мориц "Памяти Андрея Тарковского". Я ж хочу закінчити цю публікацію рядками з цього вірша:
"Ностальгия по умершим от ностальгии,
по тарковской свече, возжигаемой  столько,
сколько раз угасаема..."

На рівні вічних партитур

280 років від дня народження австрійського композитора

Йозефа Гайдна

Книжкова виставка

Прийшла весна. І вже трапляються погожі весняні дні, коли пейзаж пронизує сонце і природа стає схожою на прекрасну мить, що зупинилася. Але придивившись й прислухавшись, помічаєш, що все рухається і розвивається навкруги. Душу пронизує щось хвилююче і очікуєш надзвичайного. Повітря прозоре, життєдайна бадьорість володіє думками і почуттями. Такі дні ранньої весни властиві музики Йозефа Гайдна. І навряд чи можна знайти іншого композитора, який так нерозривно й природно поєднував жвавість емоцій з їх повною ясністю, невибагливість з високою культурою.
Йозеф Гайдн – один з найвизначніших і найбільш відомих композиторів ХVIII століття. Він починав у Відні – «музичному серці» Європи – церковним півчим в хорі; потім опинився на вулиці без грошей і житла; його кохана швидко перетворилася в сварливу дружину; йому довилося укласти майже довічний контракт, який прирік його на роль придворного музиканта – ось фон, на якому створювалися славетні симфонії і месси Гайдна.
Книжкова виставка дозволить вам оцінити творчу спадщину Гайдна. Можливо, книги про композитора змусять вас полюбити його. Якщо це трапиться – послухайте його симфонії, квартети і пісні – і ви полюбити музику Йозефа Гайдна!

Одною з перших російських монографій досить великого об’єму (понад 300 сторінок) про Гайдна належить Юлію Кремльову і вийшла вона в 1972 році. В ній на фоні епохи змальовано весь шлях розвитку творчої діяльності цього визначного австрійського композитора. Додатки містять хронограф, бібліографію і покажчик імен.

В книзі Нейла Баттерворта «Гайдн», яка вперше перекладена з англійської мови, біографія композитора представлена в спогадах його сучасників, його листів і щоденників. Це надає розповіді особливий колорит і аромат достовірності, а також сучасні дослідження й документи. Книга багато ілюстрована, головним чином картинами і гравюрами ХVIII-ХІХ століть.

Минуло понад 200 років від дня смерті композитора. Століття завжди накладають відбиток часу на найбільш визначні твори мистецтва, але й час прихильний до найвидатнішого. І якщо багато в творчості Йозефа Гайдна належить історії, то найкраще, найцінніше в ньому здатне радувати, зворушувати, захоплювати й нині.