Перегляд образотворчих матеріалів
17 вересня минуло 110 років від дня народження українського художника Миколи Петровича Глущенка. Перегляд образотворчих матеріалів цього художника допоможе вам побачити природу , такою як її бачив він: в усьому її багатстві й розмаїтті, в сяянні барв. Микола Глущенко зупинив для нас на своїх полотнах стільки справді прекрасних хвилин з життя природи, що ми наче входимо в те життя і наново переживаємо і «Київську осінь», і «Ранок на Азовському морі», і «Голубу весну», стоїмо над Чорним морем у «Шторм», вживаємося в світлу широчінь «Повені», вдихаємо пахощі свіжоскошеного сіна біля гостроверхих копиць «На Дніпрі». Тобто мить, короткочасне, минуще враження стало в творчості Миколи Глущенка, тривалою цінністю мистецтва, яке саме тим і дороге для кожного з нас, що має властивість формувати наші думки, виявляти в нас те гостре почуття краси, якого ми часом без допомоги художника неспроможні в собі розглядіти
Творчість Миколи Глущенка, як і його життя, складна і неоднозначна. Навчання в 1920-і роки в Берлинській академії мистецтва, подальша праця аж до 1936 року в Парижі, тісні зв’язки з Батьківщиною і остаточне повернення до неї, переїзд 1944 року на Україну – таки головні етапи життєвого шляху художника. У 1940-1950-і роки йому суттєво довелося переглянути свою концепцію творення живописного образу. При збереженні чистоти кольору змальовані ним тоді мотиви були позначені певною натуральністю однозначного, фотографічного сприйняття дійсності. Тож на Україні живопис Глущенка набув яскравості, дзвінкості, соковитості, розкутості. Він працював переважно в жанрі пейзажу. Саме його творчість надихнули Максима Рильського на теплі слова у вірші, присвяченому художнику:
Часом можна висловити пейзажем
Те, для чого слів нема людських
Здається, нема мальовничого куточка України, якого б не відвідав художник. Саме в пейзажі він досяг тієї висоти творчості, яка підвладна тільки справжньому майстрові. Закарпаття й Черкащина, Київ і його околиці, Канів, Крим… Бачимо вечори, ранки, дні нашої рідної країни. І скрізь ми не тільки дивуємося майстерності художника, але й відчуваємо його любов до рідної землі.
Коли дивишся на картини Глущенка, то ловиш себе на думці: та отут же саме я блукав, під цією березою відпочивав, цією стежкою йшов. Ви дивитесь на весняний пейзаж, на голубий розлив річки, що захоплює прибережні чагарники, і думаєте: Глущенко – поет весни… Та ось бачите припорошений сивим інеєм, іскристий сніг, по якому простяглися смуги тіней, і впевняєтесь: Глущенко – поет зими…
Але й розкішна барвами осінь і щедре, повне глибокого спокою літо так само мають в особі Глущенка вірного свого співця.
Природа на пейзажах Миколи Глущенка живе урочистим, святковим життям. Щоб не малював художник – це насамперед нічим не затьмарена радість. Його небо завжди прозоре, яскраве, чисте. Його Карпати наче щойно викупані під теплим дощем. Вони радують відтінками зелені, що переходить геть аж у глибоку синяву. Осінь у Миколи Глущенка горить багрянцем і золотом, вона така ж святкова, як і його синюватий сніг, як його голуба весна або ж рожевий шторм.
Завдяки високій майстерності М.Глущенко, умілому використанню кольорів, широкій манері письма, його малюнки дихають життям, дають можливість глядачам фізично відчути свіжість повітря зимового дня, наповнений ароматами молодої трави та квітучих яблунь травневий сад. Живопис художника вражає своєю емоційністю і безпосередністю. Митець кохався у фарбах. Ніби розчинявся в них всіма своїми мріями і фантазіями, створюючи прекрасні твори.
Микола Петрович Глущенко залишив велику творчу спадщину. Його дружина безкоштовно передала Міністерству культури України понад тисячу картин, акварелей, малюнків. Їх можна побачити в багатьох музеях України. А якщо немає можливості відвідати музеї, пропонуємо переглянути альбоми з репродукціями картин художникаБугаєнко І. Микола Глущенко. – К.: Мистецтво, 1973. – 66 ілМикола Глущенко: Спогади про художника. – К.: Мистецтво,1984. – 94 с.
Микола Глущенко: Альбом, - К.,1996. - 119 іл.
Глущенко М.П. Жіночий портрет,1934/ Львівський музей українського мистецтва. – К.: Мистецтво, 1987. – с. 93.
Глущенко М.П.Зимовий день, 1956./Мистецтво Радянської України. – К.: Мистецтво, 1987. – с.52.
Глущенко М.П. Осінь, 1958/ Горлівський художній музей. – К.: Мистецтво, 1987. – с. 67.
Глущенко М.П. Весна під Києвом, 1961/ Художники України – народу. – К.: Мистецтво, 1967. – с. 77.
Глущенко М.П. Сніг сходить, 1970/ Дніпропетровський художній музей. – К.: Мистецтво, 1987. – с.141.
Глущенко М.П. Ранкове сонце, 1971/ Львівський музей українського мистецтва, - К.: Мистецтво, 1975. – с.72.
Глущенко М.П.Південне сонце, 1974/ Український живопис: Сто вибраних творів. – К.: Мистецтво, 1985. – с.95.