260 років від дня народження Д.Бортнянського, українського і російського композитора. Музична година
Є в історії XVIII століття сторінки, здатні зачарувати своїми цікавими сюжетами. Цікавою і складною була доля Дмитра Степановича Бортнянського. Його музика ніколи не була в повному забутті, але відношення до неї щораз змінювалося.
Визнання і слава супроводжували Бортнянського на протязі всього життєвого шляху. Особливо популярні були його хорові твори. Їх не тільки співали, але перекладали для оркестру, для фортепіано. В багаточисленних домашніх музичних альбомах до середини ХІХ ст. поряд з народними піснями, популярними оперними аріями, полонезами і кадрилями неодмінно зустрічалися ці переклади, часто навіть як анонімні. Твори Бортнянського вводилися в теоретичний підручник, видавалися й перевидавалися. Ім’ям композитора користувалися зарубіжні видавці для залучення покупців. Його твори перекладали в цифрову систему нотного запису для сліпих. Навіть відомо, що ці твори записували на диски для музичних скринь. Але в кінці ХІХ ст. музика Бортнянського зникла з домашнього звучання. В той же час вона продовжувала звучати в церкві, постійно і стійко залишаючись в музичній пам’яті суспільства. Її любили навіть діти, із задоволенням підспівували дорослим, іноді не розуміючи значення слів.
Два наступних покоління виросли, не знаючи музики Бортнянського. І, хоча його музика практично не звучала, в музичній науці поступово зріло осмислення феномена Бортнянського. За післявоєнні роки про Бортнянського були написані дві брошури, ряд статей, з’явилися дисертації. Музикознавці повернули з небуття багато з творчої спадщини композитора. Його твори відшукували в архівах, вивчали, публікували. Настав час, коли біографія Бортнянського, з якої раніше був відомий тільки ряд скупих життєвих фактів, розкрилася як біографія його творчості. І, нарешті, Бортнянський знову зазвучав! Спочатку нерішуче, по одному концерту в десятиріччя, потім значно сміливіше, а за останні роки інтерес до композитора серед виконавців і слухачів зріс широко і потужно. Тепер його музики звучить живо й повнокровно як мистецтво дуже важливе, відповідне сьогоденним музичним смакам і загальнокультурним інтересам.
Як раз в ті роки зростання інтересу до музики Бортнянського фірма «Мелодія» випустила ряд грамплатівок із записами творів композитора. Одна з них має назву «Шедеври української хорової музики». Пам’ятники вітчизняного хорового співу завжди були в центрі уваги слухачів. Як високе естетичне явище слов’янської культури вони визнані в усьому світі. Розспів за розспівом, день за днем на протязі багатьох поколінь півчих складалися нотні обіходи церковної служби – літургії, всенощні, інші обряди. До такого роду унікальних художніх явищ відносяться Нотні обіходи Києво-Печерської Успенської Лаври, до яких увійшла і «Херувимська» Дмитра Бортнянського (диригент Павло Муравський).
Пропонуємо увазі другу грамплатівку, яка вміщує концерти Бортнянського (диригент Валерій Полянський). Бортнянський писав свої концерти на протязі 35 років. Можливо, звідси виникла і кількість – 35 концертів., відібраних їм для видання наприкінці життя. Чому він видав тільки ці? А інші? Не хотів, не зміг, не встиг? З року в рік збільшується кількість знахідок його творів, які рахувалися загубленими. Сьогодні сама музика композитора говорить за себе.