четвер, 29 вересня 2022 р.

1 жовтня Міжнародний день музики


 Музика одна з прекрасних естетичних цінностей людства. Вона сприяє гармонізації нашого загального світовідчуття, виступає інструментом самовираження і натхнення, служить джерелом  непередаваних  відчуттів та емоцій.

Міжнародний день му́зики  щорічно відзначається у всьому світі 1 жовтня. За даними проекту DilovaMova.com, вперше Міжнародний день музики провели 1-го жовтня 1975-го року. Засновником  цього прекрасного Дня виступила Міжнародна музична рада (IMC) при всесвітній організації ЮНЕСКО. На 15-й Генеральній  асамблеї  IMC, проведеної  в 1973-му році в Швейцарії, місто Лозанна, було прийнято відповідне рішення.

Музика  прикрашає  життя людей, змушує їх радіти і співпереживати, відкриваючи двері  в  прекрасний  світ  звуків і коливань наших власних струн душі. Щорічно, цей  Всесвітній день  День прекрасного і дивовижного світу музичного  мистецтва  відзначається  проведенням  чудових  концертів та концертних програм, за участю кращих  художніх  колективів, музикантів та артистів. Всюди  звучать  безцінні  твори і  шедеври, що стали  надбанням світової музичної культури.  З Міжнародним  днем  музики!

 

середа, 28 вересня 2022 р.

Виставка творчих робіт Віталія Мельника


28 вересня  у відділі літератури з питань  мистецтв  відбулося відкриття  виставки робіт   луцького  художника Віталія Мельника.  Пан Віталій є одним з перших випускників Луцької художньої  школи ,  закінчив  Львівський інститут прикладного та декоративного  мистецтва,  один із засновників Народного Руху на Волині, секретар координаційної  ради Руху,  очільник крайового «Меморіалу ім. Василя Стуса», автор книги «Штрихи»  -   цікавий та багатогранний творчий і  життєвий шлях митця.  На виставці були представлені оригінальні орнаментальні  інсталяції, кожна з яких ще є своєрідним оберегом та буде доречною для будь-якого інтер'єру, а також  дві картини -  «Розп'яття», створено у  2014 році на тему війни, що розпочалась тоді на сході України і портрет Тараса Шевченка, якого пан Віталій подарував бібліотеці. Запрошуємо всіх бажаючих  відвідати виставку, завітавши у відділ літератури з питань мистецтв.
















четвер, 22 вересня 2022 р.

«Соломія Крушельницька – співачка світової слави»


 
Цього року всеукраїнська  громадськість відзначає 150-річний ювілей Соломії Крушельницької  - визначної оперної співачки, ім'я якої стало нашою славою та національною гордістю.  З цієї нагоди  у відділі літератури  з питань  мистецтв  була організована  зустріч з студентами першокурсниками КЗВО «Луцького педагогічного коледжу» з факультету музичного мистецтва,  до якої могли доєднатись всі охочі, «Соломія  Крушельницька – співачка світової слави». У  ліричній невимушеній  атмосфері звучав чарівний голос видатної співачки,  що долинув до нас крізь час та простір, завдяки записам. У присутніх була унікальна можливість прослухати раритетну грамплатівку, випущену до 100- літнього ювілею С. Крушельницької, яка зберігається у фондах відділу. Також переглянули  цікаві відео та фото , на тематичній виставці була презентована   література та ноти, а працівники  бібліотеки , розповідаючи про життя  та творчість, додали цікавих штрихів  до портрета  славетної  українки , надзвичайно талановитої співачки  Соломії  Крушельцької, що  пройшла хоч і не легкий, а подекуди й тернистий, але такий яскравий та багатогранний життєвий шлях.




четвер, 15 вересня 2022 р.

Соломія Крушельницька – співачка, що мала «дар, даний Богом, тільки їй одній відомий, присущий і донині не розгаданий, таїну якого вона забрала з собою».

 


“Неповторна Галька», «неперевершена Кармен», «прекрасна Турандот», «незрівнянна Баттерфляй», «найчарівніша Чіо-Чіо-сан», «незабутня Аїда», «єдина в світі Джоконда», «найпрекрасніша Саломея», «ідеальна Брунгільда», «вражаюча Валькірія», «виняткова Лореляй», «найглибша і поетична виконавиця творів Тараса Шевченка і народних пісень»  - це все слова критиків, поціновувачів, прихильників, знавців  з минулого і сучасного про славетну українку, відому на весь світ оперну співачку Соломію Крушельницьку. А публіка, як тоді так і зараз, просто насолоджується її голосом, бо  унікальне неперевершене  сопрано  справляє гіпнотичний ефект на слухачів.

                 Крушельницька мала світову славу, прожила значну частину свого життя в Італії, володіла вісьмома мовами, виступала з величезним успіхом на провідних сценах багатьох країн , але завжди була перш за все українкою. Вона домоглася загального визнання власного таланту і ще за життя отримала титул найвидатнішої співачки світу, звання вагнерівської примадони ХХ століття, але  говорила: «Моя національність усім відома: її ніколи не змінювала і ніколи й ніде не зміню, хоч підлесливість та видання себе кимось іншим іноді приносить користь». Співати на одній сцені з уродженкою  маленького українського села Білявинці на Тернопільщині вважали за велику честь імениті тогочасні виконавці, а відомі композитори  успіхом своїх творів в немалій мірі завдячували саме їй ,талановитій  виконавиці. Так юна українська співачка врятувала оперу видатного італійського композитора Джакомо Пуччині , що перебував тоді на вершині слави , «Мадам Баттерфляй» , прем'єра якої з першою виконавицею ролі Баттерфляй, співачкою Розіною Сторкіо, зазнала цілковитого провалу, а саме талант Крушельницької зробив диво - підкорив критично настроєну  публіку, вистава пройшла з тріумфом, а твір став популярним та відомим.

                «Соломія Крушельницька – це одна з тих, кого не можна наслідувати, щоб зробити те, що вона робить на оперній сцені, треба мати її незвичні природні здібності, зміцнені сильною любов'ю, яку вона має до мистецтва, а ще знаннями, культурою і тим тонким відчуттям, яке дає їй можливість ототожнюватися з героїнею, яку грає». Крушельницька належала до рідкісного типу оперних співачок, що практично не мали визначеного амплуа і однаково впевнено почувались у будь-якому репертуарі. «Це була унікальна особистість, яку всім хотілось пізнавати. З різних аспектів. І це була дивовижна жінка з величезним почуттям гумору та смаку». У творчості її вирізняла самоповага та самоорганізація. «Коли публіку обманиш раз чи два  - вона вже більше ніколи тобі не повірить» - зауважувала Соломія. Фундаментальною рисою її характеру, що найбільше вплинула на її формування, як артистки, була цілеспрямованість, чітке і ясне уявлення про те,чого вона прагне і у який спосіб цього досягти. Вона була тією особистістю, у якої потреба у творчому, мистецькому самовираженні була настільки сильною, що вона подолає будь-які перешкоди, навіть ті, що вимагали над зусиль. А ще її називали жінкою з манерами королеви. Мабуть не потрібно намагатись розгадати таємницю її феномену, а просто насолоджуватись чарівним голосом, віддавати шану  таланту та дякувати долі за подаровану яскраву Зірку, що належить до Українського Зоряного Неба. 

                З нагоди Дня народження (23 вересня 1872 року) Соломії Крушельницької  у відділі літератури з питань мистецтв діятиме виставка «Неперевершена, єдина, неповторна»,а 22 .09. 2022 р. о 14 годині відбудеться захід «Соломія Крушельницька – співачка світової слави»

 

 

 

середа, 7 вересня 2022 р.

Олександр Мурашко – живописець, який виробив власний неповторний стиль у поєднанні імпресіонізму, модерну та реалізму

 

7 вересня  народився  відомий український живописець, педагог, громадський діяч Олександр Олександрович Мурашко (07. 09. 1875   14. 06. 1919 рр). Майстер портрета та картин побутового жанру, художник з європейською популярністю, один із засновників і професор Української академії мистецтв.

Мурашко О. О. був одним із тих, завдяки кому українське мистецтво вийшло зі стану вузько національного – талант митця підняв його до європейського рівня, а його твори долучені до контексту світового художнього процесу.









субота, 3 вересня 2022 р.

Пісні написані війною


 24 лютого  жорстоко і назавжди розділило життя всіх на «до» та «після», а   чорне  слово «війна» стало страшною реальністю та змінило все. «Я ніколи не думав, що мені доведеться писати вірші і пісні на тему війни» - сказав Віталій Миколайович Іваницький, заслужений діяч мистецтв України, відомий митець, організатор, режисер-постановник, що здійснив понад 300 культурно-мистецьких, спортивних, освітніх робіт, масових свят, фестивалів, конкурсів, театралізованих видовищ, шоу-програм, ювілейних заходів, концертів, благодійних акцій,  автор розробки і реалізації мистецьких проектів – фестивалів, мистецьких імпрез, які добре відомі на теренах усієї України та за її межами.  За словами автора: «Емоції , які виникли зразу ж після  24 лютого 2022року, самі по собі виливалися і досі виливаються, у віршовані рядки про ці трагічні події, що робили російські агресори в Україні, і звичайно, з вірою у Перемогу». А його побратим по творчості, давній друг та знаний композитор Геннадій Татарченко запропонував на ці вірші написати музику і створити такий цикл пісень, що народилися під час війни. Так з'явилась збірка «Пісні, написані війною» у якій «відображені людська і творча біль, переживання та надія на Перемогу і краще майбутнє для України». Збірка складається з пісень, що вже записані на відео – демо пісенні версії, і на даний час розміщені у фейсбуці, і різних телеграм каналах, в ютубі та інших платформах і засобах масової інформації. Примірник з автографами авторів В.М. Іваницький подарував  ДОУНБ ім. Олени Пчілки.


четвер, 25 серпня 2022 р.

Творча та духовна спадщина Йова Кондзелевича

 


Йов Кондзеле́вич  - видатна  історична особистість, український іконописець, що залишив унікальний  неоціненний творчий  спадок. В його мистецтві наче відобразились широкі територіальні простори України, охоплюючи Волинь, Київщину, Поділля та Прикарпаття, а також поєднались духовні досягнення Києва та Західної Європи, що зумовили складний і водночас органічний сплав його творчого процесу. В тому процесі міцні підвалини становили традиції рідного мистецтва, а спрямовуюча  ідейна тенденція  випливала з духовних потреб  українського барокко.

Народився Кондзелевич у 1667р. у місті Жовква, але його творчий та життєвий шлях тісно пов'язаний з Волинню і безпосередньо з Луцьком.  У дев'ятнадцять років  він постригся в ченці і з 1686 р перебував  у Білостоцькому  монастирі поблизу Луцька, а через рік  засвідчив про себе, що він ієромонах.. Акти луцької градської книги 1710-1713 рр. згадують про нього, як ігумена Луцького братського монастиря. Отже Кондзелевич, як “старший брат” Воздвиженського (Чесного Хреста) братства займався  важливою громадською діяльністю, а можливо й освітньою, як вчитель  братської школи вищого типу в Луцьку.  Однак безумовно основним заняттям його було малярство. В своїй творчості митець спирався на реальність складних релігійних та національно-соціальних стосунків і співвідношень, що з особливою силою загострились на зламі століть у Галичині та Волині. В цьому питанні життєдайним джерелом для нього була ренесансна спадщина. Видатному художнику було під силу   втілення в творах  надзвичайно широких за масштабністю охоплення життєвих проблем ідей. Для Кондзелевича величезне значення мало усвідомлення нової краси, що виявлялась у всьому, відображаючи змінений погляд на людину та її оточення. Використовуючи досить уміло європейські мистецькі надбання він нічого з них штучно не насаджував на місцевому грунті. Малярство Кондзелевича розвинулось на національних мистецьких традиціях,  яким він залишився вірним протягом творчого життя, збагатив та передав наступникам.  Патріотичний дух його мистецтва безсумнівний, інтереси країни і доля духовного спадку народу для нього були найважливішими, як і для багатьох культурних людей того часу.

Одним із найперших творів митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння Богородиці». В 1690-ті Йов Кондзелевич працював над так званими Городищенським та Локачівським іконостасами на території Волині. З цих іконостасів збереглися ікони «Христос-Пантократор», «Спокуса Христа» та одвірки дияконських і Царських воріт (Городищенський іконостас) та зображення пророків (Локачівський іконостас) (Зберігаються в Музеї Волинської ікони в Луцьку). Також Йову Кондзелевичу можливо належить авторство ще двох ікон — «Богородиця-Замилування» та «Зішестя Святого Духа» створених в 1690-тих рр., які знаходяться в церкві Св. Михаїла в с. Білосток (колишній Білостоцький монастир).  У 1696 р. Кондзелевич виконує кіот для Чудотворної ікони Загорівської Божої Матері для Загорівського монастиря на території Волині із зображеннями «Іоакима та Анни», «Старозаповітньої Трійці», «Хрещення в Йордані», «Мучениці Варвари», «Мучениці Катерини» та «Спаса Нерукотворного» (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). В 1698–1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скиту Манявського.  Цей  іконостас відомий тепер під назвою «Богородчанський іконостас» (зберігається з 1924 р. в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького). Також окрім великої роботи над іконостасом для Скиту Манявського, Йов Кондзелевич, працював ще над декількома іконописними творами, виконаними як для Великого Скиту в Маняві, так і для його філіальних монастирів в Карпатському реґіоні Галичини та, можливо, Буковини. У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас). Перебуваваючи у Луцькому монастирі Хрестовоздвиженського братства, Йов Кондзелевич можливо створив згорілий в 1821 році іконостас для церкви братського монастиря, опис якого засвідчує його високу якість виконання . Існує також підписний вівтар для мініатюрної ікони «Богородиця-Одигітрія» в церкві Св. Козьми і Даміана в с. Махнівці Золочівського району на Львівщині. Це далеко не повний перелік  неоціненного творчого скарбу, що  створив і залишив у спадок великий  майстер.

 У 1737 році митець створив свою останню роботу «Розп'яття» з церкви в с. Чернчиці біля Луцька (Зберігається в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького).Останньою згадкою про Йова Кондзелевича, що дає можливість приблизно визначити час його смерті, є інвентар монастиря в місті Дубно, датований 27 січня 1748 року, де йдеться про намісні ікони «руки небіжчика Йова» з іконостаса в монастирській церкві Св. Георгія. Таким чином можна припустити, що Йов Кондзелевич помер десь між 24 травня 1740 року і 27 січня 1748 року, проживши понад 73 роки багатого на події та мистецькі звершення життя.

Творчий шлях Кондзелевича був складним, а подекуди і надто тернистим, але йому випала честь стати тим творцем , хто переніс у своє мистецтво епічну атмосферу часу, відтворивши його глибоку трагічність, велич духа й життєдайний оптимізм перед майбутнім.

Детальніше та глибше  ознайомитись з творчістю Йова Кондзелевича ви можете у відділі літератури з питань мистецтв.

 


четвер, 18 серпня 2022 р.

Картина в подарунок

 

        По закінченню виставки Володимира Яницького "Евакуюване життя" відділ літератури з питань мистецтва отримав в подарунок від художника картину "Зимовий ранок".  Ми щиро вдячні  Володимиру Яницькому. Сподіваємся ще на зустріч та бажаємо художнику творчої наснаги. Віримо, що після перемоги та повернення у рідну домівку, у містечку Курахове художник організує свою виставку "Повернуте мистецтво". 

вівторок, 16 серпня 2022 р.

Евакуйоване мистецтво



16 серпня 2022 року у відділі літератури з питань мистецтва відбулось відкриття благодійної виставки-продаж картин художника Володимира Яницького "Евакуйоване життя".  Володимир Яницький з міста Курахове на Донеччині. Війна змусила родину художника, як і багатьох українців,  у квітні  виїхати з рідної домівки. Вирішити куди їхати допомогли хлопці з 14-ї окремої механізованої бригади. з якими потоваришували ще в буремному  2014 році на Донеччині. Саме вони запропонували зупинитися у Володимирі або в селі Чаруків. З огляду на стан батьків обрали другий варіант.

      Городищенська громада надзвичайно радіє, що частинка її теріторії стала місцем для життя та творчості таких чудових людей, адже талант це те, що не можна зупинити. Саме у будинку культури с. Городище 28 та 29 липня проходила  благодійна виставка-продаж картин Володимира Яницького, яка мала назву "Врятоване митецтво". Кошти, зібрані під час заходу були спрямовані на підтримку ЗСУ.

      Володимир з дружиною Анною розповідають, що творити в умовах війни надзвичайно складно, бо відсутність належного освітлення, правильного оснащення робочого місця для людини із вадами зору складає неабиякі труднощі. Але навіть за таких обставин творчий потік митця не зупиняється. Тільки тематика картин дещо відрізняється. До війни це були картини більш позитивні: тварини, краса рідного краю, жіноча краса. Зараз художник підсвідомо переносить реалії війни у свою творчість. Всі роботи наповнені емоціями людей, які живуть у складний  воєнний час.

      На зустріч з художником завітали нові друзі з Городищенської громади, хлопці, з якими познайомились на блокпостах на Донеччині, діти з художньої студії "Барва". Цікавим було знайомство з творчістю Володимира Яницького, перегядаючи картини на відео та озвучене віршами, які написав Микола Сидорчук, поет, член спілки письменників України: 

Звертаюся, друзі, дізнайтеся кожний,

який Володимир Яницький художник, 

який він магічний, який чарівницький

той світ, що створив Володимир Яницький!










четвер, 4 серпня 2022 р.

Евакуйоване життя


Запрошуємо на благодійну виставку-продаж картин художника Володимира Яницького
 

понеділок, 21 березня 2022 р.

Гордість і слава української музики


 180 років від дня народження Миколи Лисенка, видатного українського композитора

  Ім’я великого сина України Миколи Вітальовича Лисенка сприймається нині як музичний символ нації. Духовним гімном незалежної України стала Лисенкова Молитва на слова О.Конинського "Боже великий, єдиний..." 22 березня 2022 року до дня народження Миколи Лисенка в нашій бібліотеці мав відбутися літературно-музичний вечір. Але. на жаль, через трагічні події в країні це не можливо.  У 2017 році такий вечір відбувся. На нашому блозі можна переглянути інформацію про цей захід. 

    Потреба якомога ширшого відображення життєвого і творчого  шляху композитра та розкриття надбань лисенкознавства унеобхіднили створення грунтового бібліографічного посібника, який  надійшов до фонду нашого відділу ще в 2009 році.  У покажчику інформацію розміщено у двох розділах: "Твори М.В.Лисенка" та "Про М.В.Лисенка та його твори". Перший розділ включає нотографічні видання, автобіографії, відкриті листи та статті митця, які розміщено у хронологічному порядку. починаючи з 1868 р., а в межах року – за абеткою назв творів. У другому розділі подано матеріали, які висвітлюють життя і діяльність Лисенка та історію створення і виконання його творів. Бібліографічний покажчик доповнюють дискографія, в якій представлено прижиттєві записи твороів Миколи Лисенка та фільмографія. 


  Перші спогади про великого українського композитора були написані найближчим його другом і родичем Михайлом Старицьким ще у 1903 році. Знаючи його з підліткового віку, Старицький створив таку канву, по якій гаптували біографію композитора автори всіх наступних популярних нарисів і наукових досліджень. В 2003 році  Ростислав Пилипчук підготував  двотомний збірник спогадів про Лисенка. Ця книга ввібрала в себе багаторічну дослідницьку працю упорядника.  Перший том склали спогади тих, хто знав Лисенка з часів його молодості – від 1860–1870-х років. Це передусім Лисенкове найближче оточення. Зокрема й спогади Олени Пчілки.


  У нотно-музичному секторі відділу мистецтв зберігається  зібрання творів Миколи Лисенка в двадцяти томах, які видані у 1953 році й стали вже раритетним виданням. Так у 18 том цього зібрання увійшли  152 українські народні пісні для голосу з фортепіано в обробці композитора. 



   Отож, у фонді відділу мистецтв зберігаються унікальні видання, які чекають свого користувача. 




вівторок, 22 лютого 2022 р.

Цього дня 22 лютого 1810 р. народився видатний польський , всесвітньо відомий, композитор і піаніст Фридерік Франсуа Шопен



Цього дня  22 лютого  1810 р. народився  видатний польський, всесвітньо відомий, композитор і піаніст Фридерік Франсуа  Шопен. Він був неперевершеним творцем мелодій, одним з перших приніс у західну музику невідомі їй доти слов'янські елементи та збагатив новими ритмічними малюнками. Розробив суто індивідуальні — лаконічні, замкнуті в собі музичні форми, які найкраще відповідали природі його такої ж самобутньої мелодійної, гармонічної, ритмічної мови. Його етюди,  прелюдії, скерцо, ноктюрни, балади, музичні експромти та  вальси, що користуються особливою популярністю, займають почесне місце серед шедеврів світової фортепіанної музики.  Специфічно польськими є мазурки і полонези. Шопену належить також низка творів для фортепіано з оркестром і  камерні п'єси.  Твори Шопена забезпечили  йому одне з перших місць серед найоригінальніших і наймайстерніших авторів фортепіанної музики та вперше принесли в західноєвропейську музику слов'янський елемент, що поступово, але невідворотно змінило ті гармонічні, ритмічні і мелодичні схеми, які великі класики XVIII століття залишили своїм послідовникам. У відділі літератури з питань мистецтв зберігаються  твори цього великого композитора, а також видання, що містять цікаву інформацію про його життя.