понеділок, 22 лютого 2016 р.

Її пісня лунає зі сцени

145 років від дня народження української поетеси 
Лесі Українки


Свою драму-феєрію Леся Українка назвала "Лісовою піснею". І дійсно, в ній, як у справжній пісні, поетичне слово невіддільне від музики. Втілення у сценічне існування літературного твору – складне завдання. Проте драма-феєрія Лесі Українки "Лісова пісня" неначе створена була саме для такого втілення. В одному з своїх листів Леся Україка писала: "Якесь у мене роздвоєне почуття щодо сеї поеми; я б хотіла бачити її на сцені і боюся, не "провалу" боюся, а переміни мрії – в бутафорію". 


 У 40-50-х роках ХХ століття в українському мистецтві був справжній сплеск цікавості до цього твору. Було написано кілька її музично-сценічних інтерпретацій. Хоча, переглянувши літопис вистави "Лісова пісня" з книги Бориса Зюкова "На сцене и экране – Леся Украинка", можна довідатися, що в 1918 році режисером Олександром Загаровим в держдрамтеатрі у Києві було перше втілення твору на сцені. У 1946 році Михайло Скорульський написав балет "Лісова пісня", пізніше також балет створив С.Жуковський. Ще одним виявом захоплення твором української поетеси став фільм Івана Миколайчука "Лісова пісня" із Раїсою Недашківською у ролі Мавки.

   Травневого дня 1958 року на театральних стендах Львова з’явилася афіша, яка сповіщала про прем’єру опери "Лісова пісня" Віталія Кирейка. Глядачі, критики, преса дуже схвально сприйняли постановку твору. Ось, як писали газети про це: "В музиці Кирейка ми відчули дух Лесі Українки. Талановитий твір композитора може з повним правом вважатися першим гідним втіленням "Лісової пісні" в оперному мистецтві. "
   У 1971 році на сцені Волинського облмуздрамтеатра імені Тараса Шевченка   режисером Б.Лур’є була здійснена постановка вистави   "Лісова пісня" . Хоча ще в 1951 році на сцені нашого театру глядачі могли побачити балет "Лісова пісня" ( режисер В.Грипич).

   Переглядаючи вищеназваний літопис вистави, вражає кількість театрів, які зверталися до твору Лесі Українки. Переважна більшість обласних  українських театрів мали в своєму репертуарі "Лісову пісню". Крім цього Естонський театр молоді, Абхазський драмтеатр, Алжирський народний театр, Читинський облдрамтеатр, Барнаульський облдрамтеатр та багато інших могли похвалитися своїми підходами в постановці твору. 

вівторок, 9 лютого 2016 р.

Мальовнича Україна

190 років від дня народження українського художника
Костянтина Олександровича Трутовського
Книжкова виставка




    Костянтина Трутовського називали співцем України. Його полотна приваблювали своєю щирістю й безпосередністю, а персонажі творів – українські дівчата й хлопці – ніби запрошували до участі у народних обрядах та святах. 
   Не дивлячись на те, що він багато й плідно працював, його художня підготовка не була надто сильною, а звичка працювати поспішно, не завжди справляючись з натурою, в багатьох випадках применшувала вартість його добре задуманих і спритно виконаних творів. Проте його твори, наповненні життям, ваблять до себе своєю потужною енергією, світлом, багатством колориту. Такі його картини, як "Білять полотно" (1874), "В місячну ніч" (1881), "Весільний викуп" (1881) – справді народні картини і картини про український народ. 
    Трутовський залишив величезну спадщину, розпорошену по численних музеях. Багато його картин, акварелей, рисунків були мало відомі громадськості за життя художника, прямо з майстерні вони йшли до приватного власника, не потрапляючи ні на які виставки. До нас дійшла невелика частина з багатої спадщини художника. Про окремі його твори дізнаємося з листів, із згадок у журналах, з репродуукцій. 

  Певний час значних монографічних досліджень про творчість Трутовського не було. Позитивного схвалення заслуговують декілька брошур, видані ще в 50-х роках минулого століття. Лише в 1974 році у видавництві "Наукова думка" вийшло дослідження Зінаїди Лашкули "К.О.Трутовський. Життя і творчість", яке базувалося на широкому використанні багатих архівних матеріалів, епістолярної та мемуарної спадщини.
    Трутовський за життя здобув широке визнання. Твори його користувалися великим успіхом, особливий інтерес викликали його картини на українські сюжети. В цьому відношенні на той час він не мав суперників. Цікаво. що сюжети його картин відтворювалися різними засобами у різноманітних виробах кустарної та фабричної промисловості – на табакерках, портсигарах, обкладинках альбомів, на срібних виробах, на меблях. Малюнки його картин можна було бачити вишитими на рушниках. З’явилися вони і на ситцях.
     Світ ідей Костянтина Трутовського, його образів став надбанням наступних поколінь. Тож. запрошуємо переглянути книжкову виставку, яка має назву "Мальовнича Україна".