середа, 27 січня 2016 р.

Вічний сонячний світ в музиці

260 років від дня народження австрійського композитора
Вольфґанга Амадея Моцарта


 Музика Вольфґанга Амадея Моцарта живе поміж нас понад 200 років. Коли тільки починають вчитися грати на роялі, то одні з перших творів, що грають – це твори Моцарта. Коли приходимо на концерт класичної музики, то часто чуємо музику Моцарта. Музиканти виконують музику цього композитора охоче і з любов’ю. Музика Моцарта не вмирає, тому що, коли ми її чуємо, вона пробуджує в нас почуття радості, бажання жити, досягти в своєму житті тих же вершин, які Моцарт досяг у своєму мистецтві. Його ясні і сердечні мелодії хвилюють нас.

     "Вічний сонячний світ в музиці, ім’я тобі "Моцарт", – вигукнув в своїй книзі "Музика та її представники" Антон Рубінштейн. Ці слова стали назвою книжкової виставки до ювілею композитора, яка організованна у відділі мистецтв. Потрібно сказати, що написано про композитора досить багато. Цікава історія однієї з представлених на виставці книг (є декілька її видань). Римський письменний і вчений Теренцій Варрон писав: "Книги мають свою долю..." Доля музикознавчого дослідження Георгія Чичеріна "Моцарт" більше чим незвичайна. Написана  у 1930 році зі скромною назвою "Лист про Моцарта", книга, по суті. не призначалися до друку. Спроба надрукувати при житті Чичеріна не здійснилася і 40 років рукопис залишався надбанням приватних і державних архивів. Лише у 1970 році відбулося друге народження "Моцарта", народження по суті сенсаційне. Читачів підкорила новизна і сміливість ідей, глибина трактування творчості й особистості Моцарта, міць аргументації, широта ракурсу, емоціональність та експресівність викладання. Було прийняте й жанрове визначення праці як "дослідницький етюд", підкреслюючи цим науковий зміст книги та своєрідність її форми. У 1975 році в Лейпцигу була надрукована на німецькій мові праця Чичеріна і ввійшла в зарубіжну "моцартіану". Але цим ще не обмежелося. Життя книги отримала абсолютно нову і своєрідну форму: вона вийшла на художню естраду. У вигляді літературно-музичного монтажу "Моцарт" Чичерінв став надбанням широкого кола читачів.
       Безперечно, музичні твори Моцарта заслуговують найвищої оцінки, але й життя композитора варте того, що б знати досконально, що довелося йому пережити. Навіть похорони Моцарта проходили за трагічними обставинами. Через відсутність грошей у його осиротілій сім’ї, композитор був похований не в окремій, а в загальній могилі. Точне місце поховання досі невідоме. Моцарт з тих композиторів, які відкриваються лише поступово. Складність Моцарта, як вважають дослідники, була джерелом особистої трагедії композитора: розбіжність в останні роки життя з суспільством, яке перестало його розуміти. Саме в цьому і є причина безвісної смерті Моцарта. яка викликає подив у деяких біографів.

вівторок, 12 січня 2016 р.

Валерій Маренич: творчий портрет

        Мистецька година, присвячена 
        70-річчю від дня народження
         народного артиста України
Валерія Маренича



1 січня цього року відзначив свій ювілей Валерій Петрович Маренич – легендарна творча особистість, учасник уславленого за межами Волині вокального тріо у складі Антоніни, Світлани і Валерія Мареничів. Дата народження колективу при Волинській обласній філармонії – 1974 рік. Визнання до самобутнього колективу прийшло в кінці 70-х років, після концерту на сцені столичного Палацу культури "Україна". Небувалий успіх виступів тріо зумовила неповторна манера виконання, звернення до багатющої скарбниці українського мелосу, а також новаторське виконання пісень сучасних композиторів. Візитівкою стала пісня "Тиша навкруги" на слова і музику Олександра Богачука. Тріо Мареничів як послів української культури радо сприймали під час гастролей в різних країнах світу. 1979 року подарунком шанувальникам стала грамплатівка. Того ж року Мареничам присвоїли звання заслужених артистів УРСР. А 8 лютого 2003 року їм присвоєне звання народних артистів України. 
         Після розпаду тріо з 2005 року Валерій Маренич продовжує творчий шлях самостійно. Він – не лише соліст, але й автор власних пісень на слова Тараса Музичука, Петра Маха, Йосипа Струцюка, Віри Іващенко. Добір текстів свідчить про патріотичну позицію митця, його занепокоєність проблемами життя сучасної України. 
       Мистецька година, яка відбулася 12 січня у відділі літератури з питань мистецтва, засвідчила, що волиняни пишаються, що поряд з нами живе людина-оркестр, митець високого громадянського гарту, що уособлює цілу творчу епоху – Валерій Маренич. На жаль, за станом здоров’я Валерій Петрович не зміг завітати до бібліотеки. Тож бажаємо йому міцного здоров’я, доброго гумору та творчої наснаги!


пʼятниця, 1 січня 2016 р.

Провідник духовності

120 років від дня народження українського художника
Василя Касіяна

Василь Ілліч Касіян прожив довге, багате на події життя. Про нього вже багато написано і ще немало напишуть. Справою усього життя митця стала праця над Шевченкіаною: це п’ять великих циклів оформлень та ілюстрацій до "Кобзаря", до окремих видань "Наймички" та "Гайдамаків", десятки видатних станкових творів, ілюстрації до "Тарасових шляхів" Оксани Іваненко, плакати і листівки, наукові дослідження і впорядкування та робота відповідального редактора академічного видання мистецької спадщини геніального поета. За цю працю Василь Касіян перший серед художників став лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка.
  У книжковій графіці сотні гравюр присвятив художник ілюструванню творчості Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Гоголя, Михайла Коцюбинського, Архипа Тесленка, Ольги Кобилянської.
  "Є на світі найбільша справжня радість, яка дає спокій і духовне здоров’я, – це розуміння того, що задумана справа вдалася, і що вона необхідна суспільству, виховує в ньому любов до правди, добра і краси, робить людей щасливішими". Так записав у своїй книзі про пережите Василь Касіян. 
  У відділі літератури з питань мистецтва діє книжкова виставка, присвячена ювілею художника, на якій розміщені спогади про Касіяна його сучасників, статті з періодичних видань, графічні роботи митця.