понеділок, 3 березня 2014 р.

Через терни - з Кобзарем у серці

100 років від дня народження українського шевченкознавця
Миколи Куделі
 Літературно-мистецький вечір

З року в рік весь український народ щовесни в березні згадує свого найбільшого пророка, генія Тараса Шевченка. Відкрийте будь-яку сторінку його золотої книги «Кобзаря» і прочитайте, скільки там любові до свого народу, скільки там теплих батьківських порад, як ми маємо жити, як свій край любити. На Кобзаревій спадщині виростали і виростають цілі плеяди літературних критиків, літературознавців і найосновніше – про нього пишуть поети та письменники.     
Палким прихильником Тараса Шевченка все  своє життя залишався наш земляк Микола Куделя. Можливо, це звичайнісінька випадковість: він народився гожого березневого дня у волинському селі Буяни у дні святкування столітнього ювілею Тараса Шевченка. Доля обирає нас, але й ми її також обираємо. А доля Миколи Куделі така ж непроста і терниста, як і доля України, яку він любив понад усе до останнього подиху
3 березня відбувся літературно-мистецький вечір "Через терни - з Кобзарем у серці". 
У вечорі пам’яті Миколи Куделі були присутні нащадки його родини - музейний працівник Марія Філонюк, яка завідує кімнатою Миколи Куделі в Волинському краєзнавчому музеї, та Ніна Фесенко - художник, а також лауреати обласної премії імені Миколи Куделі.  Не випадково, але все ж таки приємною несподіванкою для Миколи Павловича, стала неординарна подія: у 1995 році заснували премію його імені, яка присуджується за просвітницьку, пошукову, краєзнавчу роботу, популяризацію досягнень національної культури шляхом створення книжкових, музейних зібрань, колекцій, організації заходів із вшанування життя і творчості видатних діячів культури.. Першим її лауреатом стала Валентина Москалюк, яка на той час була завідувачкою науково-методичним відділом Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.  
Лауреатом 2013 року стала також працівниця нашої бібліотеки – головний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтв Зоя Алексійчук. 
Запрошений до участі в вечорі письменник Віктор Вербич розповів про свої зустрічі з Миколою Павловичем. 
         Шевченківську тематику в житті Миколи Куделі не можна вписати в рамки простого колекціонування. Він Шевченком жив, ним думав, через нього сприймав світ. Шевченкова правда для Куделі була найсправедливіша у світі. Він багато сил та енергії відав культурно-освітній справі, пропаганді полум’яних творів Тараса Шевченка. Він був відомим збирачем Шевченкіани, організатором музею-світлиці Кобзаря у рідному селі. У цій світлиці зберігається понад 140 «Кобзарів», з яких 7 – видані ще в ХІХ столітті, більше 800 книг шевченкознавчої літератури, сотні поштівок, значків, медалей, марок, екслібрисів, вирізок з газет і журналів… А ще – портрети, картини, рушники, грудка землі, привезена з могили Тараса Шевченка у Каневі. Все, що є в цій кімнаті, зв’язано з іменем поета. 

Перу Миколи Куделя належить 5 книг та безліч статей. Шевченко у його матеріалах завжди живий і відповідний сучасному моменту, бо в його думах він шукав відповіді на свої питання і пропонував їх шукати читачам.  
 Хочеться вірити, що знайдеться хтось, хто покладе тернисте життя Миколи Куделі в основу хвилюючої документальної повісті. Його життя, сповнене трагізму, варте того, щоб про нього знала Україна.