четвер, 14 листопада 2013 р.

Доля, наче пісня

70 років від дня народження 
української співачки
Раїси Кириченко
Книжкова виставка


Ім’я народної артистки України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України Раїси Кириченко добре відоме на Україні і в світі завдяки тому, що в неї була особлива виконавська манера. Її голос завжди можна було впізнати з-поміж інших.   Концерти співачки залюбки відвідували і слухачі старшого покоління, і молодь. І, мабуть, не було людини, яка, слухаючи спів Раїси Кириченко, лишалася б байдужою. Її чарівний, соковитий голоc, надзвичайної краси і сили впродовж усього діапазону дозволяв виконувати різноманітний репертуар. Художній феномен Раїси Кириченко був зумовлений не лише сценічністю й своєрідним забарвленням голосу – насиченого, тембрально багатого мецо-сопрано. І не тільки тим, що вона була виконавиця «народного плану». Її талант помножений не стільки на працю, скільки на усвідомлення того, про що вона співала, на створення образу, щонайбільше наближеного до життя, було зрозумілим пересічному слухачеві. Кожна пісня співачки входила у душу своєю стежиною, і кожна хвилювала по-своєму. Вони були як джерельця цілющої води. П’єш, а пити хочеться ще і ще… Голосом Раїси Кириченко милувалися шанувальники народного мелосу в Америці, Канаді, Німеччині, Польщі. Берегинею української пісні, символом нації, сучасної Чураївною називали співачку. Відомий поет-пісняр Дмитро Луценко так сказав про Раїсу Кириченко: «Коли я дивлюся на неї – бачу вроду українську, слухаю – чую голос України, ще раз дивлюся – бачу гідність України».

вівторок, 12 листопада 2013 р.

Могутній талант




180 років від дня народження російського композитора
                 О.П.Бородіна
           Книжкова виставка

«Самобутній композитор, один з творців російського симфонізму», «першокласний хімік, якому багато чим зобов'язана хімія», «засновник жіночих лікарських курсів» - ці слова належать сучасникам Олександра Бородіна, який дійсно був і геніальним композитором, і видатним вченим-хіміком, і невтомним просвітителем, і енергійним громадським діячем.
 Звичайно, не всі сфери докладання творчих сил Бородіна були рівнозначні. До найбільш істотних слід віднести мистецтво, науку і суспільну діяльність. Недарма в історії світової культури Бородін увійшов перш за все як геніальний композитор, учасник «Могутньої купки», творець опери «Князь Ігор» і «Богатирської» симфонії. Не менш відомий Бородін і як ученій-хімік, який першим отримав ряд хімічних сполук і дав початок новим шляхам в хімічних дослідженнях.
Рідкісне поєднання наукового та художнього мислення зумовили незвичайну цілісність натури Бородіна, і це якість у з'єднанні з притаманними йому стійкістю в переконаннях, доброзичливістю, душевної делікатністю і особистою чарівністю нестримно притягувало до нього людей.
Про життя і діяльність цієї унікальної людини написано чимало книг, в яких розкриваються ті чи інші сторони його багатогранної особистості, видання його листи, музичні твори, складені списки наукових робіт.
Книга Зоріна А.П. Олександр Порфирович Бородін- М.: Музика, 1987. - 190 с.» , яка адресована широким колам любителів музики, знайомить читача з життям Бородіна, з тим, як створювалися його музичні  твори, які стали невід’ємною частиною класичної спадщини і зайняли помітне місце в скарбниці світової музичної культури.

неділя, 10 листопада 2013 р.

Нев’янучий квіт розпису


80 років від дня народження української майстрині народного розпису
        Параски Хоми
     Книжкова виставка
  
Казковий світ свіжих барв Параски Хоми  з перших виставок буквально  вразив глядачів розмаїттям квіткового буяння. На білих аркушах паперу, переосмислені багатою фантазією авторки, зацвіли-замайоріли «Маки», «Квіти», «Жоржини»,  «Гвоздики», «Чорнобривці», «Садові квіти»… Соковитістю кольору, вільним ритмом, природністю композиції майстриня заявила світові про свій потужний талант. І, зазвичай, всіх цікавило, як то жінка, що не закінчувала спеціальних шкіл чи студій, не мала, як скажімо, Федір Приймаченко, наставниці в особі матері-художниці, не вчилася, як петриківські малювальники, не була навіть на виставках творів народних живописців, створила довершені й талановиті картини, кращі з яких можна поставити поруч з роботами Катерини Білокур та Марії Приймаченко.  Дослідники творчості Параски Хоми говорять про розмах і безкрайність фантазії,  вільну симетрію, невимушений ритм, підкреслюють те, що художниця брала від природи певний настроєвий та колористичний мотив, а потім цілком вільно і сміливо створювала на аркуші площину, ніби розгорнуту композицію, виявляючи приховані в мотиві кольорові й пластичні ефекти, відкриваючі безмежні декоративні можливості навколишнього світу; наголошують на тім, що багата фантазія художниці поєднується з поетичним світосприйманням, створюючи радісний гімн молодості землі. Творчість Параски Петрівни Хоми - характерне для українців явище. Але вона знайшла власний стиль творення прекрасного. ЇЇ розписи неповторні. Іноді про талант судять як про щось стале, раз назавжди дане матір’ю-природою. А може, перша рисочка таланту Параски Хоми прихована у далекому спогаді? Буяння фантазії, соковитість кольору, невимушеність - усе це шло від безпосередніх поччутів авторки, від природи, що її оточувала, від любові до людей, яким вона відділа свій талант, своє мистецтво.