понеділок, 12 серпня 2013 р.

Митець українського барокко


300 років від дня народження українського архітектора 
Івана Григоровича Григоровича-Барського



У 60-х -  на початку 70-х рр.. ХVIII ст. найпопулярнішим архітектором Києва вважався Іван Григорович Григорович-Барський. У цьому році випала нагода здійснити власну подорож по місцях, пов’язаних з ім’ям митця, вшановуючи 300-річчя від дня його народження. І немає значення, якщо цей маршрут не розроблений мистецтвознавцями. Адже збереглися відомості про споруди, які він здійснив у завершальний період розвитку стилю українського барокко. І це дає можливість оглянути ті, що збереглися, адже вони  увібрали в собі увесь багатий досвід європейського мистецтва, примхливо об’єднавши його з власними естетичними засадами, розумінням прекрасного.  Григорович-Барський багато чого сприйняв від видатного майстра європейської школи Растреллі, однак своєрідно перетлумачив засвоєне в дусі українського архітектури. Він удосконалив композицію храмів на плані тетрахонта, надавши їм урочистого вигляду завдяки стовпоподібним силуетам. Упродовж 20 років він збудував церкву Красногорського монастиря, Набережно-Микільську дзвіницю, галерею Костянтинівської церкви, корпус братських келій Межигірського монастирі, Покровську церкву в Києві – одну з найкращих своїх споруд. Крім того, архітектор збудував багато цивільних споруд у Києві, зокрема будинки нової бурси, гостинного двору на Подолі та ін. Останнім його витвором була дзвіниця Успенського собору Києво-Печерської лаври (1782 р.).

Цікаво, що зберігся проект епітафії Іванові Григоровичу-Барському, складений, хоч як це не дивно, ним сами, з яким можна ознайомитися в книзі: "Корені та парості".

  Саме  в цьому документі вказано «…сего 1785 умре, зде погребен… мая числа котрому будет вечное упокоение». Мабуть, будівничий переживав тоді кризу або тяжко хворів, проте помер він на шість років пізніше – 10 вересня 1791 року. Для істориків архітектури це важливо, адже дає змогу зараз більш певно датувати його ще не виявлені роботи, які в епітафії описані далеко не всі.