понеділок, 11 лютого 2013 р.

Маска і душа геніального співака

140 років від дня народження російського співака
           Федора Івановича Шаляпіна
                   Книжкова виставка
Ім'я Федора Івановича Шаляпіна називають, коли замислюються про природу російської артистичної школи, про долю оперного театру, коли прагнуть дати відповідь на вічно нерозв'язне запитання - у чому природа геніальності. Його ім'я називають і тоді, коли мова заходить про долю інтелігенції, про зв'язок художника з рідною землею, про те, як болісно позначається відрив від неї. Про Шаляпіна говорять, коли згадують композиторів Глінку, Мусоргського, Римського-Корсакова, Рахманінова, художників Рєпіна, Сєрова, Коровіна, Врубеля, письменників Горького, Буніна. Розповісти про генія так, щоб він воскрес в уяві читача, - немислимо. Пояснити в чому секрет художнього і душевного потрясіння, яке відчували слухачі-глядачі в Росії, Франції, в Буенос-Айресі, в Мельбурні, - не можливо. Для цього потрібно, щоб оповідач був нечувано талановитий і зумів висловити те, що немислимо пояснити словами.  В цьому випадку треба покладатися на читача, від його уяви, від його чуйності, від його вміння слухати музичні записи співака.
Час необоротний. Сценічні і вокальні шедеври Федора Шаляпіна збереглися для нас лише в недосконалих кінематографічних копіях, звукозапису, в свідченнях очевидців. Мистецтво геніального актора невідтворюване. Ні фотографії, ні кінокартини, ні найдосконаліші музичні записи не в змозі злити воєдино те, що стає узагальненим сприйняттям безпосередньої артистичної творчості.

Але є ще одна дивна можливість особистісного спілкування з артистом без посередників - це написані ним біографічні книги: «Сторінки з мого життя» (1916) і «Маска і душа» (1932). Остання написана на схилі років, шістдесятирічним артистом. Біль розлуки з батьківщиною наклала свій відбиток на всю розповідь. Звичайно, багато чого залишилося за рамками розповіді: артист боявся повторитися - адже 15 років тому вийшла перша книга мемуарів. Дуже багато вмістилося в ті 15 років, які розділяють книги, ціла історична епоха, революція, злам колишніх соціальних форм, виникнення нових. Автор «Сторінки з мого життя» - художник, з вершини свого артистичного тріумфу розповідав про тернистий шлях у мистецтві. Автор «Маски і душі» досвідченіше, мудріше, суворіше ставиться до себе, до творчості, глибше судить і аналізує дійсність.


Уявлення про Шаляпіна, образ артиста і людини складався в широкому читацькому свідомості насамперед із суджень інтерпретаторів його творчості, біографів, літописців його життя. Література про Шаляпіна дійсно дуже широка і різноманітна - про нього писали не лише статті і музичні дослідження, він герой віршів, романів, повістей, оповідань, п'єс, кіносценаріїв, безлічі спогадів. Багатогранність великого артиста, його талановитість в різних галузях мистецтва нагадували про людей Відродження. Шаляпін був скульптором, малювальником, писав вірші, прозу, але став співаком - артистом, мислячим як художник, поет, композитор. Театральна історія знає імена багатьох видатних співаків. Але ніхто з них не міг змагатися з Шаляпіним в славі, прижиттєвої та всесвітньої.