четвер, 21 червня 2012 р.

Україна - Стравінський - сучасна музична культура

Науково-теоретична конференція, присвячена 130-річчю з дня народження
Ігоря Федоровича Стравінського



Ігор Стравінський – легендарна постать в музиці ХХ століття. За силою впливу, масштабом та значенням для сучасників та нащадків йому не було рівних. Яскраве своєрідне перекроювання російського фольклору в ранніх творах, «архітектурно-музичні» конструкції неокласичного періоду, містична атональність і додекафонія пізньої творчості – все це чітко охарактеризував сам Стравінський : «Я ввібрав у себе всю історію музики».
Його музику, безперечно, найчастіше виконували і записували, у нього брали більше всіх інтерв’ю, його більше всіх фотографували, про нього найбільше писали. Він був єдиним композитором, чиє приватне життя викликало постійний інтерес. Люди, професійно не пов’язані з музикою, залишили про нього томи спогадів. Його участь в концерті коштувала організаторам п’ятизначну суму; ціна його власного архіву визначається сумою семизначною. За словами його дружини, він був «свого роду ідолом».
Оскільки головний бібліотекар Зоя Алексійчук представляла Волинську обласну наукову бібліотеку ім. Олени Пчілки, вона познайомила учасників конференції із тим скарбом, яким володіє відділ літератури з питань мистецтва – з бібліографією, нотографією, музичними записами Ігоря Стравінського.
Існує значне напрацювання творчості й особистості, естетики музики композитора. 60-80-ті роки минулого століття – це Ренесанс вивчення Стравінського в Росії. 80-літній Ігор Стравінський відвідав свою батьківщину восени 1962 року після сорокавосьмирічної розлуки і дав авторські концерти в Москві і Ленінграді, з того часу про Стравінського стали писати і видавати наукову літературу, а в музичних закладах захищали дипломи і дисертації про різні періоди його творчості. Хоча початок досліджень про Стравінського поклав Б. Асаф’єв ще у 1929 році, але з того часу думка про Стравінського завмерла. Більшість з книг давно уже увійшли в коло читання музикантів і не потребують представлення і коментарів. Але в нашому місті є училище, яке носить ім’я Стравінського, інститут мистецтв ВНУ ім. Лесі Українки, 3 дитячих музичних школи, безперечно існує попит на таку літературу. Зараз великий акцент робиться на інтернет-видання, і ми маємо не забувати про друковані книги, про «золотий фонд» стравінськіани .