субота, 16 липня 2011 р.

Збирач і дослідник народної скарбниці


140 років від дня народження Колесси Ф.М.
Книжкова виставка


У відділі літератури з питань мистецтва 16 липня відкрилась виставка літератури, що має назву «Збирач і дослідник народної скарбниці», приурочена 140-річчю від дня народження Філарета Михайловича Колесси: українського вченого, фольклориста, музикознавця, композитора, етнографа. Його діяльність, що розпочалась наприкінці XIX століття, відкрила новий етап у розвитку української фольклористики.
Філарет Михайлович Колесса народився 17 липня 1871 року в селі Татарському, Стрийського повіту. Музичні здібності юнака вперше яскраво проявились під час навчання в Стрийській гімназії, куди він вступив у 1882 році після закінчення сільської школи.
У 1891 році Ф. Колесса з відзнакою закінчує гімназію і вступає до Віденської духовної семінарії. Перебування у Відні майбутній композитор намагався використати для поповнення своїх музичних знань. Він відвідував оперні вистави, концерти. Всезростаючі творчі інтереси спричинили до того, що в 1892 році Колесса кидає духовну семінарію і вступає на філософський відділ Львівського університету.
У 1890 році в журналі «Народ» Франко опублікував першу фольклорну роботу Колесси «Людові вірування на Підгір’ю в селі Ходовичах». Проте слід зазначити, що поряд з науковою роботою Колесса займався музикою, продовжував збирати та опрацьовувати народні пісні.
Першою великою роботою Колесси, яку можна вважати підсумком початкового етапу його досліджень в галузі словесного та музичного фольклору, була «Ритміка українських народних пісень» (1905 р.).
Новий етап у діяльності Колесси пов’язаний з вивченням українського епосу й опублікуванням праці «Мелодії українських народних дум» (1910 р.). Слід зазначити, що це була перша в українській фольклористиці робота, яка знайомила з такою великою кількістю народних співців-кобзарів та їх багатим й різноманітним репертуаром.
Найактивнішу участь у створенні книги взяли видатні діячі української культури К. В. Квітка, О. Г. Сластіон і, особливо, Леся Українка. З її ініціативи і на її кошти була організована експедиція на Полтавщину для записування дум на фонограф, яку очолив Ф. М. Колесса. Так було врятовано від забуття і безповоротної втрати один з найцінніших скарбів народної творчості – думи.
Після воз’єднання українських земель 1939 року Філарет Михайлович – професор Львівського державного університету імені І. Франка, очолив кафедру фольклору та етнографії; керував Львівським відділом Інституту фольклору Академії наук УРСР; з 1 січня 1940 року – директор Львівського державного етнографічного музею.
Довготривала хвороба обірвала життя вченого. Він помер 3 березня 1947 року на 76-му році життя.

Список наявної у відділі літератури про життя і творчість Ф. М. Колесси.

Основні видання творів Ф. М. Колесси
1. Мелодії українських народних дум / Ф. М. Колесса; редкол.: Л. М. Ревуцький (голова) та [ін.]; підгот. С. Й. Грица. – К.: Наук. думка, 1969. – 591 с.
2. Музичні твори / Ф. М. Колесса. – К.: Наук. думка, 1972. – 456 с.
3. Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. Колесси та К. Мошинського/ Упоряд., вступ. ст. прим., пер. з пол. С. Й. Грици – К.: Муз. Україна, 1995. – 432 с.

Про Ф. М. Колессу
1. Грица С. Філарет Михайлович Колесса / С. Грица. – К.: Держ. вид-во образотвор. мистецтв і муз. л-ри, 1962. – 111с.: портр.
2. Грица С. Культорологічні спрямування в науковій діяльності Філарета Колесси // Слово і час. – 1991. № 7. – С. 55-59.
3. Залеська Д. Спільність мистецьких уподобань / Д. Залеська // Музика. – 1990. – № 6. – С. 26-28.
4. Кирчів Р. Концептуальні засади розвитку української фольклористики в працях Філарета Колесси / Р. Киричів // Народознавчі зошити. – 1997. – № 4. – С. 209-213.
5. Козлов М. Діяльність Філарета Колесси як етнографа і фольклориста: радянська історіографія 70-х – початку 90-х років XX століття / М. Козлов // Вісник книжкової палати. – 2011. – № 4. – С. 34-39.
6. Козлов М. Історіографія етнографічно-фольклористичної діяльності Філаретта Колесси 20-х – кінця 40-х років XX століття / М. Козлов // Вісник книжкової палати. – 2011. – № 2. – С. 33-38.
Підготувала Олена Довгун