понеділок, 16 травня 2011 р.

ПОЕТИЧНИЙ СВІТ КАРТИН

100 років від дня народження українського художника
АНДРІЯ КОЦКИ
Книжкова виставка

Своє ім’я в мистецтві Адрій Коцка залишив як портретист і жанрист, і як поетичний пейзажист, що тонко відчував красу і неповторну своєрідність Закарпаття. Щедро обдарувала природа слов’янський край – Закарпаття: величні панорами лісистих гір, привільні полонини, стрімкі річки. Зрозуміло, що художники не могли обійти цю красу. В українському мистецтві закарпатські художники завжди посідали видне місце. Не можна й уявити собі всесоюзні і республіканські виставки післявоєнних років, музейні експозиції без чудових, неначе світлоносних картин А.Ерделі, прегарних творів Й.Бокшая, витончених ліричних портретів і пейзажів А.Коцки.
26 травня виповнюється 100 років від дня народження Андрія Андрійовича Коцки, усе життя якого пов’язане із Закарпаттям. З особливою любов’ю працював художник над образами своїх земляків. В усякому разі, широка галерея його портретів – визначне явище в мистецтві України. В своїх героях він відкрив не стільки зовнішню, скільки внутрішню духовну красу, їхню скромність і почуття власної гідності
Від одного портрета до іншого накопичувався досвід художника і це принесло свої досягнення. Кращим твором Коцки тих років стала картина «Верховинка» (1956). Про це свідчить навіть той факт, що титульний лист книги Островського Г. «Образотворче мистецтво Закарпаття». – К.,1974. – 200 с. прикрашає саме ця картина.
Ще одну картину художника можна часто зустріти на сторінках альбомів з образотворчого мистецтва України – «На Гуцульщині». Вона зокрема вміщена в альбомі «Український живопис: Сто вибраних творів. – К., 1989. – 191 с. Цей альбом не претендує на всебічне висвітлення історії українського живопису. В ньому лише сто вибраних творів, які репрезентують досягнення українських майстрів. Але все ж таки вибраних, тобто найкращих. Картина «На Гуцульщині» відрізняється манерою трактування художником форми і простору, хоча б могла б здаватися спрощеною, якби за цим не стояли вишуканість малюнку і живопису.
Перегорніть альбоми з картинами художника і ви відчуєте високу гармонію світу, яка виражена в мистецтві Андрія Коцки. А хіба не в цьому зміст і сенс нашого сьогоденного часу?

вівторок, 3 травня 2011 р.

Велетень епохи Відродження


540 років від дня народження Альбрехта Дюрера, німецького художника
Книжкова виставка

Серед художників північного Відродження Альбрехт Дюрер відрізнявся не тільки масштабами свого таланту, але й широтою кругозору. Він не обмежувався тільки різними видами образотворчого мистецтва – живописом, гравюрою. В коло його інтересів входили також теоретичні проблеми – принципи лінійної перспективи, пропорції тіла людини. Він захоплювався геометрією, побудовою шрифтів і орнаментів, висовував нові ідеї в галузі фортифікації і планування міст, малював карти зіркового неба і астрономічні приладдя. Результати своїх теоретичних пошуків художник переказав в трьох трактатах – про геометрію і перспективу; про зведення фортець; про пропорції людської фігури. Спадщина майстра велика і багатогранна. Вивченню його життя і творчості присвячено багато книг на різних мовах світу.
Ще в 1604 році вийшла шеститомна праця нідерландського художника, письменника і теоретика мистецтва Кареля ван Мандера «Книга про художників». У 1940 році видана четверта частина цієї праці на російській мові. Цінність цієї книги незаперечна. Вона не тільки необхідна для кожного історика мистецтва, але цікава для всіх, хто захоплюється мистецтвом. Це своєрідний мистецький пам’ятник тієї епохи. Зокрема, у книзі вміщено «Життєпис Альбрехта Дюрера, відомого живописця, гравера і архітектора із Нюрнберга». Можливо, автор неповно освятив біографію художника, але його любов до опису побутових подробиць, створила неповторний колорит епохи, в якій жив Альбрехт Дюрер. Цю книгу, по її значенню, сміло можна поставити поряд з класичною працею Дж. Візарі «Життя італійських живописців, …». Ми раді визнати, що у нашому відділі зберігається дана книга. Вона вийшла саме в той час (нагадаємо у 1940 р.) , коли розпочалася історія нашої бібліотеки. За ці понад 70 років книгу перечитало не одне покоління читачів, але вона має гарний охайний вигляд.
Ще одну безперечно цінну книгу можна побачити на книжковій виставці. Вірніше, дві, бо це літературна спадщина Альбрехта Дюрера у 2-х томах «Дневники. Письма. Трактаты» (1957 р.). Це перше видання на російській мові у такому об’ємі. Пропонований увазі читача збірник містить в собі автобіографічні матеріали, листи, щоденники художника і витримки з його теоретичних робіт, що дозволяють прослідкувати майже увесь його життєвий шлях. Другий том видання включає витяги з теоретичних праць – трьох друкованих трактатів і рукописних нарисів до них. В основу розміщення матеріалів покладено хронологічний принцип, що дає змогу прослідкувати послідовність роботи Дюрера над теорією мистецтва, а також еволюцію його художніх поглядів.
Книга Степанова А. «Мастер Альбрехт» (1991.- 183с.) – не монографія, яка всебічно висвітлює життєвий і творчий шлях художника. Вона написана в іншому жанрі, в іншому ключі. Даремно читачі почали б шукати в ній усю повноту біографічних фактів. Це перша книга про «Майстра Альбрехта», яка повинна навіть у юних читачів розбудити «вогник знань», і необхідність звернутися до інших книг про художника. Схожої цілі не може досягти ні ґрунтовне дослідження, ні довідник фактичних даних. До них читач звернеться пізніше. Спочатку важливо підвести до розуміння мистецтва, збудити прагнення пізнавати ще більше. Цьому важкому й важливому завданню і відповідає книга.
Про Альбрехта Дюрера коротко, але влучно сказав свого часу його приятель Іоакім Камерарій: «Якщо й було у нього що-небудь, що можна розглядати як недолік, так це його невтомна старанність і надмірна вимогливість до себе». Завдяки цим «недолікам» наступні покоління (а ми відмічаємо вже 540 років від дня народження художника!) мають можливість насолоджуватися мистецтвом Альбрехта Дюрера.