понеділок, 2 березня 2020 р.

„Під знаком любові та музики”


26 лютого 2020 року в актовій залі Волинської  ДОУНБ імені Олени Пчілки пошановано пам’ять видатного польського композитора, піаніста зі світовим іменем Фредеріка Шопена, який з’явився на світ у лютневі дні 1810 року в Желязовій Волі поблизу Варшави. Лише 39 років відміряло йому життя. За життя Фредерік устиг багато. Сім жанрів охоплюють систему фортепіанної мініатюри Шопена: полонези, ноктюрни, етюди, прелюдії, експромти, вальси, мазурки. Ще кілька великих – сонати, балади, скерцо, концерти, фантазії практично вичерпували жанрову палітру композитора. Він залишив у спадщину людству справжню енциклопедію фортепіано. Фредерік Шопен – гордість Польщі, основоположник польської класичної музики.
Цікаві факти життєвої і творчої біографії Фредеріка Шопена прозвучали з уст ведучих музичної години – Олени Курило та Інни Ковальчук, працівників відділу літератури з питань мистецтва. Їх розповідь була проілюстрована блискучим виконанням вальсів Шопена вихованцями дитячої музичної школи №1 імені Фредеріка Шопена Верзун-Ролінгер Терезою, Шевчук Аліною (викладач – Ірина Циганкова), Телешовою Юнією (викладач – Ольга Козирська). Мазурку ор-67 виконала Анастасія Собко, також учениця Ірини Вадимівни Циганкової. Вокальний твір Шопена „Бажання” („Якби у небі сонечком стала”) на слова Стефана Вітвіцького прозвучала польською мовою студентка Східноєвропейського університету імені Лесі Українки Оксана Бардабуш (клас викладача Василя Чепелюка, концертмейстер – Алла Родзь).
Вічний спочинок тіло Шопена знайшло в Парижі, а серце його захоронене в Польщі, в підземеллі костелу Святого Хреста. Факти свідчать про його зв’язки з Україною, власне – з Великою Волинню. Архівні документи доводять, що в 20-х роках ХІХ ст. в Бердичеві, в замку князя Антона Радзивілла мешкав майбутній музичний геній Шопен. У Бердичеві Шопен керував роботами з реставрації органу костелу Святої Варвари. Саме Радзивілл розпізнав талант Фредеріка і надав йому кошти на здобуття вищої освіти.
Органічно в канву музичної години вплелося високохудожнє читання поетичних творів Максима Рильського, Надії Гуменюк, присвячених великому поляку, бібліотекарем Наталією Куницькою.
Дирекція Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки складає щиру подяку директорові комунального закладу „Луцька музична школа №1 імені Ф. Шопена” Ользі Чуріній та викладачам цього закладу Ірині Циганковій, Ользі Козирській за сприяння у підготовці музичної години, зичить вагомих творчих успіхів усьому колективу музичної школи, яка з честю носить ім’я уславленого польського митця Фредеріка Шопена.













понеділок, 10 лютого 2020 р.

«Славетний ілюстратор української книги»

«Він не просто художник, а художник, що мислить. Можна було б знайти, мабуть, талановитішого за нього, але вдумливішого – ні.», – С. Параджанов
14 лютого  минає 90 років від дня народження Георгія Якутовича (1930-2000) – українського художника, графіка, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. Георгій В’ячеславович Якутович — художник-графік, учас­ник численних вітчизняних та міжнародних художніх виставок. Багато сил і енергії віддавав підготовці та вихованню художників-графіків як керівник майстерні аси­стентів-стажистів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Працював у галузі станкової, книжкової графіки, кінодекораційного мистецтва. Ще в студентські роки виявив тяжіння до створення епічних образів, властивих українській мистецькій традиції. Майстерно володіючи різними технічними засо­бами графічного мистецтва (гравюра, офорт, резерваж, малюнок пером), створив прекрасні зразки художнього оформлення книги, взірці справжнього синтезу змісту і форми.
Найбільш відомі роботи: ілюстрації до повістей М.Коцюбинського «Фата моргана» (1959) та «Тіні забутих предків» (1967), драм І. Кочерги «Ярослав Муд­рий» та «Свіччине весілля» (1963), повісті І. Франка «Захар Беркут» (1971), до «Слова про Ігорів похід» (1977), «Повісті минулих літ» (1981); до збірки оповідань В. Стефаника «Кленові листки» (1977), повісті М. Гоголя «Вій» (1985); гравюри «Аркан» та «Бокораші» (1960), серія «Люди села Дземброня» (1988), серія гра­вюр «Імпровізації» (1991 — 1992), цикл малюнків «Весна в Києві» (1993 — 1994), гравюри останніх років.
До слави Георгія Якутовича — художника-графіка додалася слава талановитого кінохудожника, який у свій час на запрошення Сергія Параджанова створював разом з ним художній образ фільму “Тіні забутих предків" і разом з режисером Леонідом Осикою працював художником фільму “Захар Беркут”.

Список літератури
  1. Багацька Л. Чи легко бути Якутовичем / Л. Багацька // День. – 2012. – 21 листоп. – С. 10.
  2. Безгін І. Академіки. Життя в мистецтві / І. Безгін . – К. : Інтертехнологія , 2006. –           С. 68–79.
  3. Белічко Ю. Віддані системі / Ю. Белічко // Образотворче мистецтво. – 1981. – № 4. –      С. 20–22.
  4. Белічко Ю. Георгій Вячеславович Якутович / Ю. Белічко. – Київ : Мистецтво, 1968. – 87 с. : іл.
  5. Білан А. Лицар покинув поле бою / А. Білан // Українська культура. – 2000. – № 7/8. –    С. 10.
  6. Блюміна І. Непересічний талант / І. Блюміна // Урядовий кур’єр. – 2000. – 15 лют. – С. 12.
  7. Бондаренко Р. Трофеї та пригоди п’яти поколінь Якутовичів / Р. Бондаренко // Голос України. – 2012. – 24 листоп. – С. 12.
  8. Брюховецька Л. Георгій Якутович і поетичне кіно / Л. Брюховецька // Кіно-театр. – 1999. – № 6. – С. 2–5.
  9. Владич Л. : огляди, статті, рецензії / Л. Владич .– Київ : Мистецтво, 1967 .– С. 194–247.
  10. Гажаман Н. О. Художник і дитяча книжка / Н. О. Гажаман, Н. В. Загайна ; Нац. б-ка України для дітей // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 3/4. –  С. 31–45.
  11. Корнутко-Гринів О. Історія народу у графіці Георгія Якутовича / О. Корнутко-Гринів // Дзвін. – 2011. – № 8. – С. 152–155 : іл.
  12.  Корогодський Р. Поет образотворення, або долаючи четвертий поріг… / Р. Корогодський // Українська  мова та література. – 2000. – № 7. – С. 11–12.
  13.  Лагутенко О. Георгій Якутович: графічний контур майбуття / О. Лагутенко // Образотворче мистецтво. – 2006. – № 1. – С. 96–101.
  14. Попова Л. Г. Якутович : альбом / Л. Попова. – Москва : Сов. худ., 1988. – 143 с. : іл. – (Мастера советского искусства).
  15. Присталенко Н. Класика в ілюстраціях Георгія Якутовича / Н. Присталенко // Образотворче мистецтво. – 1983. – № 3. – С. 17–18 : іл.
  16. Той, хто має крила // Кіно-Театр. – 2012. – № 2. – С. 22–25.
  17. Фещенко Є. Художник, що мислить : Карпати Григорія Якутовича у київській галереї / Є. Фещенко // Україна молода. – 2016. – 10 серп. – С. 12.
  18. Чернова Л. Чорно-білі перехрестя родини Якутовичів / Л. Чернова // Артанія. – 2014. –  № 1/2. – С. 94–101.
  19. Чикаленко Р. В. Майстри графічної науки 60–80-х років XX ст. / Р. В. Чикаленко // Мистецтво в школі. – 2014. – № 1. – С. 22–25.


четвер, 5 грудня 2019 р.

„Жайворонок Прикарпатського краю”


4 грудня 2019 року в актовій залі Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбувся вечір-портрет „Жайворонок Прикарпатського краю” з нагоди 110-річчя від дня народження видатного українського композитора Анатолія Кос-Анатольського. Модератор дійства – завідувач відділу Олена Курило розповіла про творчий шлях митця, його становлення як особистості і композитора, що залишив нащадкам справжні музичні шедеври – романс „Ой, ти, дівчино, з горіха зерня”, пісень „Карпатський вальс”, „Ой піду я межи гори”, балет „Хустка Довбуша”, „Закарпатська рапсодія” та інших творів.
Плідні творчі зв’язки поєднували Анатолія Йосиповича з відомим волинським поетом Йосипом Георгійовичем Струцюком. Результат цієї змістовної співпраці – пісні „Гомін, мати, гомін”, „Світязю мій”, „Ти будь моєю радістю”, „Лукашева сопілка” та ін., представлені в пісенних збірниках Й.Струцюка „Ти моє терпке пісенне диво” та „Жайвірковий великдень”. Були переглянуті відеосюжети про життя митця з архівів.
Прозвучали вокальні твори Анатолія Кос-Анатольського у виконанні студентів педагогічного коледжу Анастасії Камльової (концертмейстер – Алла Родзь), Тетяни Крат (концертмейстер – Зоя Богдан), Наталії Гуменюк (концертмейстер – Анджела Кругляченко). Була присутньою на вечорі і народна артистка України, нині викладач Луцького педагогічного коледжу Зоя Комарук, з якою досягнуто домовленості про подальше співробітництво в проведенні мистецьких дійств із участю вихованців педагогічного коледжу.








понеділок, 11 листопада 2019 р.


7 листопада 2019 року у стінах Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки відбулася зустріч із Любов'ю Мілевич – відомою поетесою, композитором, співачкою, лауреатом Всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалів, корінною волинянкою. Даний захід Любов Федорівна присвятила Дню української писемності та мови.
Ведуча вечора, Олена Курило, зазначила, що перша збірка пані Любові, під назвою «Моя колиска - Україна», була презентована у стінах Луцької районної бібліотеки у далекому 1996 році. Згодом побачили світ збірки: «Крила доброти», «Веселинка», «Горицвіт», «Знайди мене, Любове», «Десята Муза», «Світельце», «Чарівна мандрівка», «На теренах долі».
У 2018 році у видавництві «Терен» вийшла друком найновіша книга поетеси «Нерозгадана вічність», присвячена п’ятдесятиріччю творчості Любові Федорівни, і яку, до речі, всі охочі мали можливість придбати на заході. Авторка розповіла усім присутнім більш детально про цю збірку й прочитала найулюбленіші свої поезії, серед яких: «Хоче так сотворитель», «Горіла правда», «Вертайся живим», «Вкраїна не вмре», «Я творила твій образ», «Благословляю слово» та ін. Згодом прозвучали пісні у виконанні Любові Мілевич «Вишиваночка» та «Мальви».
Привітали мисткиню зі святом творчості колеги з поетичної студії „Зорі над Стиром” – Тетяна Бродасюк, Наталія Бугай. Завідувач літературно-музичної частини обласного академічного театру ляльок Костянтин Яворський подарував Любові Федорівні авторську пісню „Душа”. Учасник АТО, поет, бард Юрій Щербик виконав свій твір – „Пісню про Луцьк”.
Пісня „Світла музика добра” прозвучала з вуст дитячого вокального ансамблю „Ластівки” ДМШ №1 м. Луцька імені Фредерика Шопена (керівник – Марія Лукач).
Окрасою поетично-пісенного дійства були кліпи, створені Любов’ю Мілевич на свої твори. Аудиторію вечора склали численні шанувальники таланту Любові Мілевич, а також студенти та колеги – члени літературної студії „Зорі над Стиром”.















вівторок, 29 жовтня 2019 р.

«Волинське лицарство»


29 жовтня 2019 року у мистецькій вітальні Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбулася презентація виставки «Волинське лицарство» молодої волинської художниці Олени Звягінцевої.
Олена Звягінцева навчалася у Східно­європейському національ­ному університеті імені Лесі Українки на кафедрі декоративно-прикладного та обра­зотворчого мистецтва. Художниця виховувалась у творчій родині. Дідусь Євген Дацюк був художником, мама також малює, тітка Ірина Дацюк відома мисткиня. Дядько Іван Дацюк скульптор, автор одного з проектів погруддя Олени Пчілки, який експонується у відділі краєзнавчої роботи – це його дипломна робота у Львівській академії мистецтв 2000 року. Двоюрідні сестри Іванна  та Ксенія Дацюки також малюють.
Олена на Волині добре знана. Це вже не перша виставка її робіт в нашій книгозбірні. В доробку художниці біля 50 виставок, включаючи персональні, республіканські та міжнародні проекти. Деякі картини знаходяться у приватних колекціях в Україні, Росії, Великобританіі, США.
У роботах Олени переважає історико-патріотична тематика. Улюбленим жанром живопису художниці є портрет. На створення деяких картин, представлених на виставці, художницю надихнули саме лучани – учасники клубу середньовічного бою “Айна Бера”
Виставка «Волинське лицарство» – це серія портретів на історичну тематику періоду Київської Русі, епохи Середньовіччя. На портретах зображені українські воїни, які боролись за Українську Державу, її незалежність. Характери своїх сучасників, художниця втілювала в історичних образах, портретах лицарів.










четвер, 3 жовтня 2019 р.

Презентація нових вишитих робіт Софії Галушук


Сьогодні в нас представлені  нові роботи самодіяльної волинської мисткині Софії Галушук. Вперше її творчість була презентована в стінах нашої книгозбірні у 2016 році.
Тоді відвідувачі бібліотеки мали змогу ознайомитись із значно більшою кількістю її картин, які виконані цікавою оригінальною технікою.
Можна впевнено сказати, що майстриня малює голкою. На роботах компонуються різні техніки вишивки гладдю. Відтак, як ми бачимо, виходять чудові і неповторні роботи.





четвер, 26 вересня 2019 р.

«Мого вересня пристань»


26 вересня 2019 року у мистецькій вітальні Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбулася презентація художніх робіт Світлани Луцюк. Світлана Луцюк народилася і проживає у с. Баїв Луцького району. Після закінчення школи працювала на виробництві, вихователем в дитячому садку. Так її доля склалась, що вищу освіту здобула в 40 років за фахом соціальний працівник. А після 50 років виникло нестерпне бажання малювати. Поштовхом до активної творчості став подарунок доньки на Новий (2017) рік – фарби. Саме з січня 2017 року Світлана Луцюк розпочала малювати. Це третя виставка художниці. Перша виставка і відбулась 21 вересня 2017 року, друга – 26 вересня 2018 року в нашій книгозбірні. Багато своїх картин  дарує друзям. Роботи в неї різні: пейзажі і натюрморти. Цьогоріч на черговій виставці представлено більше сорока нових робіт.