середа, 22 березня 2017 р.

Славний Боян української музики

Мистецький вечір до 175-річчя від дня народження
                 Миколи Вітальовича Лисенка


      Корифей української класики Микола Лисенко – ціла епоха в українській музичній культурі. Блискучий диригент, обдарований піаніст, вдумливий педагог, засновник професійної композиторської школи, основоположник української професійної класичної музики, Усе своє життя композитор присвятив чарівному світові української музики.


 
Мистецький вечір "Славний Боян української музики", який відбувся 22 березня 2017 року, додав нові штрихи до біографії Миколи Лисенка. Студенти Луцького педагогічного коледжу мали можливість подивитися на нашого класика з позицій сьогодення та зрозуміти, як формувався талант музиканта, який прославив українську націю, дізнатися маловідомі факти про творчу, викладацьку і громадську діяльність, радощі та смутки, сім’ю, друзів, соратників і недругів Миколи Вітальовича.

  Словесний портрет композитора доповнили музичні виступи студентів Луцького педагогічного коледжу та учнів Дитячої музичної школи №1 імені Фридерики Шопена.

Партію Виборного з опери "Наталка Полтавка" виконав на тромбоні учень ДМШ №1 імені Фридерика Шопена Роман Романюк (концертмейстер Марина Мельник).









Фрагмент з опери "Коза-дереза" виконали учні ДМШ№1 імені Фридерика Шопена (концертмейстер Ольга Козирська).











Пісню Наталки з опери "Наталка Полтавка" виконала студентка 3 курсу ЛПК Яна Юрчук .












Бібліотекар відділу літератури з питань мистецтва Інна Ковальчук прочитала вірш Миколи Вороного "Пам’яті Миколи Лисенка".











Огляд книжкової виставки "Славний Боян української музики" провела завідувач відділу літератури з питань мистецтва Тетяна Бурмістрова.






















"Баркарола" Миколи Лисенка прозвучала у виконанні дуету домристок ДМШ№1 ім. Фридерика Шопена Фабіани Кривицької та Інги Бахової (концертмейстер Галина Мельник)


вівторок, 14 березня 2017 р.

До відома користувачів!



Відділ літератури з питань мистецтв пропонує послугу зі складання бібліографічних списків літератури до курсових, дипломних робіт мистецького напрямку. 











вівторок, 21 лютого 2017 р.

Хотіла я б піснею стати

110 років від часу останього приїзду Лесі Українки до Колодяжного



Ім’я славетної Лесі Українки міцно пов’язане з історією Волинського краю. Дух поетеси, її ім’я мовби літають серед вулиць, парків і скверів древнього міста над Стиром. Ніби виспівують солов’ї її пісні у косачівському саду в Колодяжному. В лютому-березні 1907 року Леся Українка востаннє побувала в Колодяжному. 

Саме цій події  була присвячена літературно-музична композиція "Хотіла я б піснею стати". Ведучі заходу, бібліотекарі відділу літератури з питань мистецтв – Наталя Пилипюк та Інна Ковальчук розповіли про перебування родині Косачів в Колодяжному. 





У виконанні  студентів Волинського Державного училища культури і мистетва імені Ігоря Стравінського прозвучали романси на вірші Лесі Українки: "Хотіла я б піснею стати", "Дивлюсь я на яснії зорі"







































Волинські письменники присвячували багато віршів Лесі Українки, зокрема  її перебуванню в Колодяжному. Вірш Ніни Горик "Лесина молитва" прочитала бібліотекар бібліографічного відділу Анна Гут.









"Іван Франко у Колодяжному" – саме так називається вірш Михайла Пронька. який прозвучав у виконанні Наталі Хом’як, провідного бібліотекаря відділу краєзнавчої роботи.









Зворушливо прозвучав вірш Йосипа Струцюка "На весь світ" у виконанні Наталі Шпанчук, бібліотекаря віддлу міського абонементу.












Історію книги "Хронологія життя і творчості Лесі Українки", упорядкованною Ольгою Косач-Кривинюк (1970 року видання в Нью-Йорку) та факти її надходження до фондів бібліотеки цікаво розповіла директор Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Людмила Антонівна Стасюк.








Історик, краєзнавець. лесезнавець Наталія Юхимівна Пушкар розповіла маловідомі факти про пісенні записи, зроблені Лесею Українкою у Колодяжному, які увійшли до збірника "Народні мелодії з голосу Лесі Українки".











Науковий співробітник краєзнавчого музею Людмила Завада розповіла про книжки для дітей, написані Лесею Українкою, які підготівали працівники Волинського краєзнавчиого музею










Народна пісня "Ой, не світи місяченьку" прозвучала у виконанні Надії Смирнової














Студенти Луцького педагогічного коледжу. які були запрошенні на захід,  дізналися про останній приїзд Лесі Українки до Колодяжного та переконалися, що її життя і творчість пронизані піснею, органічно зв’язані з нею. 

  Тому як кредо і заповіт Лесі Українки сприймаються її слова:



 Ви ж собі пісню створіте сами.
Пісню нову, щоб сіяла, як промінь.
Щоб гомоніла й буяла, як пломінь,
Так, щоб червона ясна корогва
З піснею вкупі творила дива!
.

субота, 11 лютого 2017 р.

Легенда на ім’я – Тетяна Яблонська

100 років від дня народження української         художниці
       Книжкова виставка

  Кажуть, що вік художника вимірюється роками його творчості. Феномен української художниці Тетяни Яблонської у тому, що вона за життя стала живописцем на всі часи, оскільки виразила ідеали сорокових, п’ятидесятих, шестидесятих... по суті, усього ХХ століття.
Доктор мистецтвознавства, професор Олександр Федорук важав Тетяну Яблонську совістю нашої мистецької епохи. Кожна виставка її творів викликала велике число нових шанувальників талановитої художниці. Кожна нова картина її була каталізатором цієї совісті, тому що несла великі моральні вартості, зміцнюючи малярску чистоту, гармонію, колористичний лад її багатої палітри.

     Книжкова виставка "Легенда на ім’я Тетяна Яблонська" організована до 100-річчя від дня її народження. Книги, представлені на виставці, свідчать про Великий талант художниці, який вона реалізувала сповна. Її картини випромінюють позитивну енергію, і глядач, навіть не усвідомлюючи, наповнюється оптимізмом. Життєстверджуючу основу її творчості не потрібно доводити – дивись її картини і переконуйся!




четвер, 22 грудня 2016 р.

Живописні візерунки голкою

 

Відкриття вишитих картин луцької майстрині
                         Софії Галушук

     Часом наївні, традиційні для української культури образи передаються у нетрадиційний, новаторський спосіб. Живі і емоційні полотна цінні не лише унікальною технікою виконання, а й безцінним вутрішнім світлом.
Чи бачили ви коли-небудь, щоб живопис створювали голкою? Ні, зовсім не йдеться про якійсь чудернацький спосіб наносити фарби голкою. Мається на увазі вишивка гладдю. Втім вона така незвична, така унікальна, що дійсно нагадує живопис. Більш того, якщо розглядати картини на відстані і не знати, що це вишивка, важко здогадатися, що картина виконанан не фарбами, а нитками.
 

Персональна виставка Софії Галушук носить назву "Живописні візерунки голкою". Сама назва говорить про те, що це виставка вишивки. Але вишивка у Софії Олександрівни дуже своєрідна, бо ж вона вишиває картини. Відверто кажучи, мене завжди дивує працелюбність майстринь. Душа радіє, коли бачиш, що вони знайшли себе і змогли розкрити свій талант. 
  Поняття "живопис голкою" – це новий стиль в сучасному вишиванні. Не маючи фахової освіти, "живописом голкою" майстриня почала займатися, прицюючи в Італії. Її роботи виконанні настільки витончено, що стібки здаються штрихами художника, а вишиті картини наче намальовані пензлем. Усі вони ваблять веселковими фарбами, чистотою і неординарністю. Вона малює і вишиває. Можно впевнено сказата, що вона малює голкою. На картинах компонуються різні види вишивки гладдю. Відтак виходять чудові і неповторні роботи. Особливе місце у творчості майстрині посідає ван-гогівська тематика. Взагалі тематика робіт різноманітна. проте всі вони однаково легкі, яскраві, пронизані любов’ю до життя і до людей.  Хоча пані Софія творить картини вже не перший рік, все ж вона впенена, що найбільш вдала робота ще попереду.






четвер, 20 жовтня 2016 р.

Зустріч з Анатолієм Філозофом

Презентація книга А.Філозофа "Доктрина Агни-Його о жизни, смерти и бессмертии"

  Анатолій Філозоф – відомий волинський гончар, кераміст. 22 серпня у відділі мистецтв він проводив майстер-клас із виготовлення свищиків. Крім гончарства Анатолій Леонтійоіич цікавиться філософією. Він автор двох книг із практичної філософії про саморозвиток людини, небезпеки і можливості на цьому шляху. Про одну з книг, яка вийшла накладом 700 примірників 2016 року, автор повів мову для користувачів бібліотеки. Презентація відбулася 17 жовтня у відділі мистецтв. Мета цієї книги – викласти найбільш важливі положення Агні-Йоги, щоб допомогти людині досягти усвідомленого безсмертя. Автор розповів присутнім про значення терміну Агні-Йога, про те, як писав книгу.
Анатолій Леонтійоіич розповів, що бажання написати книгу було викликано кількома причинами. По-перше – перевірити власне розуміння цього релігійно-філософського вчення, проаналізувати прочитане, щоб викласти в доступній формі для інших людей. По-друге, хотілося бути користним для світу. Саме ця робота стала для Анатолія Філозофа одним із каналів реалізації цього бажання. 



   Далі була клопітка робота – спочатку відібрав цитати, визначив цілі дослідження і виклав прочитане у формі книги. Матеріал писався у формі окремих статей, але було розуміння, що вони мають бути пов’язані. Вся робота зайняла  півроку, але це тільки написання, бо, як зауважив автор, книги Агні-Йоги прочитав багато років тому. Той матеріал десь варився в глибинах свідомості, щоб згодом вилитись у книгу.

середа, 28 вересня 2016 р.

Світ мистецтва в енциклопедіях, словниках, довідниках

Бібліографічне ревю

    Все на світі знати неможливо. Людина не може зберігати в пам’яті все: події минулого і сьогодення, дати, цифри, назви, імена. Тому розумні люди придумали спеціальні книги, в яких є відповіді на всі питання. Це – довідкові книги. До довідникових видань  доводиться звертатися постійно: перевірити різні цифри, факти, дати, імена, з'ясувати значення незрозумілого слова. «Ці книги все знають» – так кажуть про довідкову літературу. Тільки вона здатна в усій повноті і різноманітності відобразити мінливе життя, вихопить з неї найголовніше і найсуттєвіше.    Довідкова література надзвичайно різноманітна, але традиційно в ній виділяють 3 види: енциклопедії, словники, довідники.

    28 вересня у відділі літератури з питань мистецтв відбулось бібліографічне ревю "Світ мистецтва в словниках,  довідниках, енциклопедіях", з метою ознайомити студентів першокурсників музичного відділення Луцького педагогічного коледжу з довідковою літературою по мистецтву взагалі, а музичному зокрема.






Словники численні і різноманітні.Складання словників - тривала й копітка праця. У наш час над їх створенням трудяться цілі інститути. Людина, що знає багато слів, краще знає мову. Чим багатше словниковий запас людини, тим краще він розуміє тексти і мову інших людей. Одного разу відомий французький літератор Теофіль Готьє запитав молодого поета Шарля Бодлера: «Чи читаєте ви словники?», чим дуже його здивував. Хіба можна читати словники? Адже це не детектив, не казка. Але саме читаючи словники, можна розширити свій словниковий запас. Відомий французький письменник Анатоль Франс сказав: "Словник - це весь Всесвіт в алфавітному порядку". 

  Чим раніше ви дізнаєтеся про існування таких книг, чим раніше ви звикнете ними користуватися, тим простіше буде самостійно знайти відповідь на будь-яке питання. з питань, що виникли.

понеділок, 22 серпня 2016 р.

Майстер-клас із виготовлення глиняних свищиків

22 серпня 2016 року у відділі літератури з питань мистецтва Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки відбувся майстер-клас луцького гончара Анатолія Філозофа із виготовлення глиняних свищиків.

Анатолій Леонтійович - народний майстер, гончар, учасник добровільного об'єднання майстрів народної творчості "Рукотвори Волині". Майже 2 роки займається ліпленням свищиків із глини.

Свищик - це музичний інструмент, виготовлений із глини у формі птахів чи тваринок. Така форма є одним із найдавніших зразків пластичної організації глини.

Сьогодні традиції виготовлення української народної глиняної іграшки дружно відродилися у нашій бібліотеці.